Специфіка сприйняття російсько-української війни та Covid-19 афонітами: порівняльний аналіз
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 вересня 2025 р.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1(25)
ISSN :
2521-6570
Початкова сторінка :
45
Кінцева сторінка :
49
Цитування :
[APA 7] Туренко, В. Е., & Богдашевський, В. (2025). The specifics of athonite perceptions of the russian-Ukrainian war and the Covid-19 pandemic: a comparative analysis. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (1(25)), 45–49. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.25.9
[ДСТУ] Туренко В. Е., Богдашевський В. The specifics of athonite perceptions of the russian-Ukrainian war and the Covid-19 pandemic: a comparative analysis. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2025. no. 1(25). P. 45—49. DOI: 10.17721/sophia.2025.25.9 (date of access: 25.07.2026).
В с т у п . Досліджено особливості сприйняття двох глобальних криз – пандемії COVID-19 та російсько-української війни – афонськими монахами з позицій порівняльного релігієзнавчого аналізу. Незважаючи на географічну ізольованість, Свята Гора Афон активно реагує на зовнішні виклики, що стосуються духовної цілісності. Підкреслено, що пандемія переважно інтерпретувалася в містико-есхатологічному ключі, тоді як війна спричинила помітну поляризацію всередині афонітської спільноти, що відображає ширші еклезіальні та геополітичні розломи в православному світі. Висвітлено богословські, моральні та канонічні аспекти афонітських реакцій, підкреслено їхню роль як духовного барометра в умовах глобальної невизначеності.
М е т о д и . Застосовано порівняльну міждисциплінарну методологію, що поєднує підходи теології, релігієзнавства та політичної соціології. Емпіричну основу становлять публічні звернення афонських старців, цифрові медіаматеріали та богословські коментарі. Аналітичний каркас забезпечено сучасними дослідженнями релігійної реакції на кризи. Такий підхід дозволяє простежити подвійний вектор афонітської свідомості – одночасно зануреної в традицію та залученої до транснаціональних православних конфліктів.
Р е з у л ь т а т и. Установлено, що пандемія сприймалася переважно як Боже покарання та заклик до покаяння, а також викликала опір змінам у практиці Євхаристії та державним санітарним заходам. Натомість війна в Україні виявила глибокі розбіжності між монастирями: частина з них поділяє російські наративи, інші виражають солідарність з українським народом. Така розбіжність корелює з геополітичними залежностями та різним ступенем лояльності до Вселенського Патріархату й Російської Православної Церкви. Засвідчено, що Афон, традиційно сприйманий як нейтральна і аполітична структура, переживає трансформацію, яка віддзеркалює ширші еклезіально-політичні напруження.
В и с н о в к и . Зроблено висновок, що афонітські реакції на COVID-19 та війну в Україні репрезентують напруження між есхатологічним світоглядом і пастирською відповідальністю, між містичним усамітненням і геополітичним залученням. Попри збереження духовного авторитету внутрішня поляризація ставить під сумнів об'єднавчу функцію Афону в сучасному православ'ї. Дослідження сприяє глибшому розумінню динамічного зв'язку між чернецтвом, глобальними кризами та релігійно-політичними трансформаціями.
М е т о д и . Застосовано порівняльну міждисциплінарну методологію, що поєднує підходи теології, релігієзнавства та політичної соціології. Емпіричну основу становлять публічні звернення афонських старців, цифрові медіаматеріали та богословські коментарі. Аналітичний каркас забезпечено сучасними дослідженнями релігійної реакції на кризи. Такий підхід дозволяє простежити подвійний вектор афонітської свідомості – одночасно зануреної в традицію та залученої до транснаціональних православних конфліктів.
Р е з у л ь т а т и. Установлено, що пандемія сприймалася переважно як Боже покарання та заклик до покаяння, а також викликала опір змінам у практиці Євхаристії та державним санітарним заходам. Натомість війна в Україні виявила глибокі розбіжності між монастирями: частина з них поділяє російські наративи, інші виражають солідарність з українським народом. Така розбіжність корелює з геополітичними залежностями та різним ступенем лояльності до Вселенського Патріархату й Російської Православної Церкви. Засвідчено, що Афон, традиційно сприйманий як нейтральна і аполітична структура, переживає трансформацію, яка віддзеркалює ширші еклезіально-політичні напруження.
В и с н о в к и . Зроблено висновок, що афонітські реакції на COVID-19 та війну в Україні репрезентують напруження між есхатологічним світоглядом і пастирською відповідальністю, між містичним усамітненням і геополітичним залученням. Попри збереження духовного авторитету внутрішня поляризація ставить під сумнів об'єднавчу функцію Афону в сучасному православ'ї. Дослідження сприяє глибшому розумінню динамічного зв'язку між чернецтвом, глобальними кризами та релігійно-політичними трансформаціями.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
421.08 KB
Контрольна сума :
(MD5):249ed5ef885d02a9e68cff1e26769ffb
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International