Цифрова трансформація сучасних українських виставково-експозиційних практик
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1 (16)
ISSN :
2616-9975
Початкова сторінка :
67
Кінцева сторінка :
73
Цитування :
[APA 7] Тормахова, А. М., & Алексієнко, О. О. (2025). Digital transformation of contemporary Ukrainian exhibition and display practices. Українські культурологічні студії, (1 (16)), 67–73. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).10
[ДСТУ] Тормахова А. М., Алексієнко О. О. Digital transformation of contemporary Ukrainian exhibition and display practices. Українські культурологічні студії. 2025. no. 1 (16). P. 67—73. URL: https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).10 (date of access: 18.07.2026).
Вступ . За останні десятиліття цифрові технології трансформували мистецькі практики, розширивши межі художнього вираження та виставкових форматів за допомогою інтегрування нових медіа, інтерактивних елементів та віртуальних компонентів у свій творчий процес. Цей зсув здебільшого зумовлений технологічними та соціальними змінами, які спостерігаються в сучасній культурі. Мета статті – окреслити роль цифрових технологій у трансформації українських виставково-експозиційних практик.
Методи . Вплив цифрових технологій на виставково-експозиційні практики проаналізовано за допомогою комплексного підходу, що поєднує різні наукові методи. Дослідження ґрунтується на культурологічному аналізі, який дозволяє простежити, як цифрові технології змінили виставково-експозиційні практики та способи взаємодії аудиторії із творами мистецтва. Для виявлення змін у форматах виставок імерсивного мистецтва використано порівняння традиційних і сучасних форматів виставок імерсивного мистецтва. У дослідженні також застосовано системний підхід, який потрактовує імерсивні технології не як ізольоване явище, а як частину ширшого процесу цифрової трансформації культури.
Результати . Імерсивні формати заохочують активну участь глядача, перетворюючи його з пасивного спостерігача на учасника мистецького процесу. Це створює нові можливості для мистецької комунікації та робить культурні артефакти доступними для ширшої аудиторії, незалежно від географічних кордонів. Імерсивність також змінює механізми художнього сприйняття. Глядачі взаємодіють із мистецтвом не лише на візуальному рівні, але й через фізичний досвід, як-от: рух, тактильний контакт і просторова орієнтація. Ревіталізація архітектурного простору відіграє особливу роль у трансформації українських виставкових практик. Трансформація промислових і громадських будівель в артпростори не лише дає нове життя занедбаним будівлям, а й створює сприятливі умови для проведення масштабних мультимедійних виставок.
Висновки . Дослідження цифрової трансформації українських виставково-експозиційних практик показує, що використання нових медіа-технологій сприяє зміні традиційних форматів. Актуалізація медіаарту, поява імерсивних виставок, розвиток технологій VR та AR розмивають межі між фізичним та цифровим просторами і створюють нові способи взаємодії мистецтва з аудиторією. Імерсивні технології вже стали невід'ємною частиною сучасних мистецьких просторів, а їх подальший розвиток створює перспективи для розширення меж художнього вираження. Водночас дедалі більшого значення набувають міждисциплінарні підходи до аналізу цього явища. Цифрова трансформація виставково-експозиційних практик охоплює не тільки культурні, а й технологічні, соціальні та економічні аспекти.
Методи . Вплив цифрових технологій на виставково-експозиційні практики проаналізовано за допомогою комплексного підходу, що поєднує різні наукові методи. Дослідження ґрунтується на культурологічному аналізі, який дозволяє простежити, як цифрові технології змінили виставково-експозиційні практики та способи взаємодії аудиторії із творами мистецтва. Для виявлення змін у форматах виставок імерсивного мистецтва використано порівняння традиційних і сучасних форматів виставок імерсивного мистецтва. У дослідженні також застосовано системний підхід, який потрактовує імерсивні технології не як ізольоване явище, а як частину ширшого процесу цифрової трансформації культури.
Результати . Імерсивні формати заохочують активну участь глядача, перетворюючи його з пасивного спостерігача на учасника мистецького процесу. Це створює нові можливості для мистецької комунікації та робить культурні артефакти доступними для ширшої аудиторії, незалежно від географічних кордонів. Імерсивність також змінює механізми художнього сприйняття. Глядачі взаємодіють із мистецтвом не лише на візуальному рівні, але й через фізичний досвід, як-от: рух, тактильний контакт і просторова орієнтація. Ревіталізація архітектурного простору відіграє особливу роль у трансформації українських виставкових практик. Трансформація промислових і громадських будівель в артпростори не лише дає нове життя занедбаним будівлям, а й створює сприятливі умови для проведення масштабних мультимедійних виставок.
Висновки . Дослідження цифрової трансформації українських виставково-експозиційних практик показує, що використання нових медіа-технологій сприяє зміні традиційних форматів. Актуалізація медіаарту, поява імерсивних виставок, розвиток технологій VR та AR розмивають межі між фізичним та цифровим просторами і створюють нові способи взаємодії мистецтва з аудиторією. Імерсивні технології вже стали невід'ємною частиною сучасних мистецьких просторів, а їх подальший розвиток створює перспективи для розширення меж художнього вираження. Водночас дедалі більшого значення набувають міждисциплінарні підходи до аналізу цього явища. Цифрова трансформація виставково-експозиційних практик охоплює не тільки культурні, а й технологічні, соціальні та економічні аспекти.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::034 Культурологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
417.72 KB
Контрольна сума :
(MD5):1bf1e65f33fec6425925c2b2f26e93cb
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International