ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ТЕОРІЇ «ТРЬОХ ГАРМОНІЙ» У МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДАХ КИТАЮ ТА СРСР

Zou, C. (2024). PHILOSOPHICAL ANALYSIS OF THE THEORY OF “THREE HARMONIES” IN THE INTERNATIONAL POLITICAL VIEWS OF CHINA AND THE USSR. Politology bulletin(92), 54–64. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.54-64

Досліджено, що концепція «трьох гармоній» — зовнішня політика, яку пропагував радянський уряд під час правління Микити Хрущова, мала на меті переосмислити не лише зовнішню політику СРСР, а й траєкторію глобального соціалізму. Ця політика наголошувала на мирному співіснуванні, конкуренції та переході, формуючи основу розрядки між Сходом і Заходом. По суті, вона прагнула до мирного співіснування із західними країнами, щоб уникнути війни, одночасно прагнучи перевершити Сполучені Штати шляхом мирної конкуренції. Однак концепція зіткнулася з критикою і не знайшла одностайного схвалення. Концепція мирного співіснування була особливо новаторською, оскільки вона визнавала існування різних соціальних систем і намагалася знайти спільну мову, незважаючи на ідеологічні розбіжності. Пропагуючи мирну конкуренцію, Радянський Союз мав на меті продемонструвати перевагу соціалізму через економічні, технологічні та культурні досягнення, а не військовими засобами. Проте теорія «трьох гармоній» зіткнулася з проблемами та критикою як усередині країни, так і за кордоном. У Радянському Союзі прихильники жорсткої лінії критикували уявні поступки Хрущова Заходу та боялися, що мирне співіснування підірве революційний запал соціалістичної справи. На міжнародному рівні іноземні держави, як-от Китай, який історично розвинув власну ідею мирного співіснування, сприйняли цю концепцію скептично, інтерпретуючи її як тактику розколу та послаблення єдності капіталістичного блоку.