ВЗАЄМОДІЯ ШТУЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ОНТОЛОГІЧНИЙ КОНСТРУКТ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК

Honcharenko, M., Karaulna, N., Sierova, Y. (2025). THE INTERACTION OF ARTIFICIAL AND EMOTIONAL INTELLIGENCE AS AN ONTOLOGICAL CONSTRUCT OF CONTEMPORARY SOCIAL PRACTICES. Politology bulletin(99), 152–165. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.152-165

Стаття присвячена філософсько-онтологічному аналізу взаємодії штучного та емоційного інтелекту як цілісного конструкта сучасних соціальних практик. Розглянуто штучний інтелект не лише як техніко-інструментальний засіб оптимізації соціальних процесів, а як онтологічний чинник, що трансформує структури соціального буття, раціональності, темпоральності та суб’єктності в умовах цифрової реальності. Особливу увагу приділено осмисленню емоційного інтелекту як фундаментального виміру людської соціальності, пов’язаного з емпатією, моральною відповідальністю та смисловою наповненістю міжсуб’єктної взаємодії. У цьому контексті показано, що саме емоційний інтелект забезпечує збереження гуманістичних засад соціального буття в умовах зростаючої алгоритмізації та автоматизації соціальних практик.Наголошено на амбівалентному характері моделей взаємодії штучного й емоційного інтелекту в освіті, публічному управлінні та комунікативному просторі. Проаналізовано комплементарну, делегувальну та симулятивну моделі, кожна з яких формує різні онтологічні наслідки для соціальної взаємодії та статусу людської суб’єктності. Підкреслено, що інтеграція емоційно-чутливих алгоритмів відкриває нові можливості підвищення ефективності соціальних сервісів, водночас породжуючи ризики дегуманізації, редукції емпатії та підміни автентичних міжлюдських відносин квазі-емоційною взаємодією з цифровими системами.Доведено, що взаємодія штучного та емоційного інтелекту є не суто технологічним процесом, а соціально-філософським і цивілізаційним викликом, який потребує збереження пріоритету людської суб’єктності та етичної рефлексії. Аргументовано, що формування гуманітарно орієнтованих стратегій цифрового розвитку можливе лише за умови гармонійного поєднання алгоритмічної раціональності з емоційним інтелектом як онтологічним ресурсом соціальної стійкості, відповідальності та солідарності в сучасному суспільстві.