Військовий магістр Феогнід у ході облоги Сирмія 581 р.

Лагодич, В. (2025). Військовий магістр Феогнід у ході облоги Сирмія 581 р.. Етнічна історія народів Європи, (76), 68–73. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.08

Період останньої чверті VI ст. у контексті військової справи Римської імперії асоціюється з перманентними оборонними війнами, що припали на час правління наступників Юстиніана І (527–565). Поряд із цим, існуюча до 565 р. система військових корпусів, магістеріїв планомірно деградувала унаслідок економічної та продовольчої кризи, що охопила Імперію. Негативно на становище римського війська у цей період вплинуло також протистояння у середовищі військової та світської знаті Імперії у ході перерозподілу влади на час правління Юстина ІІ (565–578) та Тиберія ІІ Констянтина (578–582). Тактичні одиниці, позбавлені можливості ротації в умовах постійних протистоянь, припиняли своє існування як автономні одиниці та зводились до числа гарнізонів. Одним із прикладів цієї тенденції є доля військового магістерія Іллірика (magisterium militum per Illiricum), який був розташований на північно-західному фронтирі Балканських провінцій. Сили магістерія, виконуючи наказ імператора Юстина, у 568 р. зайняли місто Сирмій, забезпечуючи його, таким чином, від нападу зі сторони кочовиків аварів. Претензії на володарювання Сирмієм, які висували аварські нобілі, виступили підставою для розгортання воєн поміж номадами та Імперією у 568–570 рр. та 581 р. Унаслідок окреслених конфліктів, статус магістерія Іллірика став формальним та вимірювався насамперед залогою Сирмія. У ході конфлікту 581 р., оборонців міста очолив військовий магістр Феогнід. Опосередковані свідчення Менандра Протектора дозволяють припускати, що Феогнід був останнім у часі магістром Іллірика. Однак, зважаючи на мінімальну підготовку римлян до протистояння у регіоні, дії Феогніда звелись насамперед до перемовин із аварським каганом Баяном І (562–602). З огляду на їх провал, Феогніду довелось очолити оборону Сирмія супроти аварів.