ЗІСТАВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЗНАК КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ ПІДЗЕМНИХ ВОД У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Любчик, О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Том :
1
Випуск :
80
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
74
Кінцева сторінка :
79
Цитування :
[APA 7] Любчик, О. (2018). GEOLOGICAL AND ECONOMIC ASSESSMENT OF GROUNDWATER: NATIONAL AND INTERNATIONAL TAXONOMIES IN ESTIMATING RESERVES AND RESOURCES. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(80), 74–79. https://doi.org/10.17721/1728-2713.80.10
[ДСТУ] Любчик О. GEOLOGICAL AND ECONOMIC ASSESSMENT OF GROUNDWATER: NATIONAL AND INTERNATIONAL TAXONOMIES IN ESTIMATING RESERVES AND RESOURCES. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2018. Vol. 1, no. 80. P. 74—79. DOI: 10.17721/1728-2713.80.10 (date of access: 17.07.2026).
Мета даної роботи полягає в дослідженні міжнародної та вітчизняної практики класифікації запасів та ресурсів підземних вод та аналізу тенденцій їх розвитку. Проаналізовано найпопулярніші міжнародні системи класифікації запасів та ресурсів корисних копалин, охарактеризовано системи – McKelvey та CRIRSCO, виділено їх основні принципи та ознаки. Проведено зіставлення класифікаційних ознак вітчизняної Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод та Рамкової класифікації Організації Об'єднаних Націй енергетичних копалин та мінеральних запасів і ресурсів 2009 р. (далі – РКООН-2009). Головними класифікаційними ознаками даних систем є: промислове значення (соціально-економічна життєдіяльність – вісь Е); ступінь техніко-економічної оцінки (обґрунтованість проекту – вісь F); ступінь геологічної вивченості (вісь G). Встановлено достатній рівень відповідності цих параметрів. Головні відмінності полягають у різних цілях створення цих класифікацій, оскільки українську Класифікацію було розроблено в умовах радянської планово-командної системи, а РКООН-2009 від початку орієнтована на ринкову систему. Тому критерії класифікаційних ознак "промислового значення" у вітчизняній класифікації розроблені гірше. Натомість критерії "ступеня геологічної вивченості" розроблено повноцінно та порівняно з міжнародними класифікаціями набагато ширше. Практичне значення такого аналізу полягає в реалізації світової тенденції глобалізації міжнародних систем класифікації та створення міжнародної класифікації запасів і ресурсів мінеральної сировини для формування стандартної системи звітності. У 2009 р. було розроблено Рамкову класифікацію Організації Об'єднаних Націй, головною метою якої є побудова інструментарію для класифікації запасів/ресурсів корисних копалин на основі однакової в міжнародному плані системи, сформованої на базі критеріїв ринкової економіки. Більшість країн світу не лише визнали РКООН, але й істотно змінили свої національні класифікації, максимально наблизивши їх до міжнародної класифікації. Незважаючи на те, що по темі "Зіставлення критеріїв визначення вітчизняної та міжнародних класифікацій запасів і ресурсів корисних копалин" виконано чимало наукових досліджень, підземні води дотепер залишались поза увагою.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

360.27 KB

Контрольна сума :

(MD5):60cfbd02e6100f2af2d779bc7f693a48

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International