Параметри
Суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні
Дата випуску :
2016
Автор(и) :
Топалова Олеся Іллівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Бейдик Олександр Олексійович
Анотація :
Відповідно до поставленої мети в дослідженні сформульовані теоретико-методологічні положення, обґрунтовані наукові та практичні результати:
1. В роботі дано визначення поняття «адаптивний туризм», який виступає чинником соціальної реабілітації як для відносно здорових людей похилого віку, так і для осіб з інвалідністю. За результатами аналізу базової термінології адаптивного туризму поглиблено його поняттєво-термінологічний апарат в частині розкриття сутності адаптивного (безбар’єрного) туризму, під яким розуміється новий вид адаптивної рухової реакції, фізичної реабілітації, оздоровлення та соціальної інтеграції людей з обмеженими фізичними можливостями.
2. Запропоновано класифікацію видів адаптивного туризму, яка крім стандартних ознак (мета подорожі, спосіб пересування, форми подорожування, вікова ознака), доповнена ознаками за категоріями обмеження функцій організму та можливостей щодо нозологічних форм захворювання, урахування яких сприяє якісному та ефективному проведенню туристських заходів та визначає їх специфіку; пошук оптимальних стандартів організації заходів адаптивного туризму з ураховуванням особливостей поведінки та фізичних можливостей дозволив визначити 3 спеціалізовані групи туристів-адаптантів (1 – люди з обмеженими можливостями руху, в т. ч. «візочники»; 2 – люди з обмеженими можливостями сприйняття навколишнього середовища (сенсорна та мовленнєва категорії), 3 – інші).
3. Метод графічного моделювання, застосований у дослідженні, виступав суттєвим засобом аналізу та пізнання географічних явищ та процесів (в т.ч. в площині адаптивного туризму та реабілітації засобами туризму); специфіка адаптивного туризму визначається сукупністю показників «доступності» рекреаційно-туристських об’єктів – останні виступають елементами його функціональної та територіальної структур (які, в свою чергу, відповідають за виявлення та особливості використання туристсько-рекреаційних ресурсів і спеціалізованої інфраструктури) та спрямовані на задоволення туристсько-адаптивних потреб осіб з обмеженими можливостями на шляху досягнення туристсько-адаптивного ефекту.
Ключові слова: адаптивний туризм, маломобільна категорія населення, особа з інвалідністю, реабілітація, структурно-логічна модель, класифікація адаптивного туризму, чинники формування адаптивного туризму, SWOT-аналіз, «доступний» туристський маршрут, туристсько-реабілітаційний центр, перспективний каркас координаційної системи адаптивного туризму.
1. В роботі дано визначення поняття «адаптивний туризм», який виступає чинником соціальної реабілітації як для відносно здорових людей похилого віку, так і для осіб з інвалідністю. За результатами аналізу базової термінології адаптивного туризму поглиблено його поняттєво-термінологічний апарат в частині розкриття сутності адаптивного (безбар’єрного) туризму, під яким розуміється новий вид адаптивної рухової реакції, фізичної реабілітації, оздоровлення та соціальної інтеграції людей з обмеженими фізичними можливостями.
2. Запропоновано класифікацію видів адаптивного туризму, яка крім стандартних ознак (мета подорожі, спосіб пересування, форми подорожування, вікова ознака), доповнена ознаками за категоріями обмеження функцій організму та можливостей щодо нозологічних форм захворювання, урахування яких сприяє якісному та ефективному проведенню туристських заходів та визначає їх специфіку; пошук оптимальних стандартів організації заходів адаптивного туризму з ураховуванням особливостей поведінки та фізичних можливостей дозволив визначити 3 спеціалізовані групи туристів-адаптантів (1 – люди з обмеженими можливостями руху, в т. ч. «візочники»; 2 – люди з обмеженими можливостями сприйняття навколишнього середовища (сенсорна та мовленнєва категорії), 3 – інші).
3. Метод графічного моделювання, застосований у дослідженні, виступав суттєвим засобом аналізу та пізнання географічних явищ та процесів (в т.ч. в площині адаптивного туризму та реабілітації засобами туризму); специфіка адаптивного туризму визначається сукупністю показників «доступності» рекреаційно-туристських об’єктів – останні виступають елементами його функціональної та територіальної структур (які, в свою чергу, відповідають за виявлення та особливості використання туристсько-рекреаційних ресурсів і спеціалізованої інфраструктури) та спрямовані на задоволення туристсько-адаптивних потреб осіб з обмеженими можливостями на шляху досягнення туристсько-адаптивного ефекту.
Ключові слова: адаптивний туризм, маломобільна категорія населення, особа з інвалідністю, реабілітація, структурно-логічна модель, класифікація адаптивного туризму, чинники формування адаптивного туризму, SWOT-аналіз, «доступний» туристський маршрут, туристсько-реабілітаційний центр, перспективний каркас координаційної системи адаптивного туризму.
Бібліографічний опис :
Топалова О. І. Суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні : дис. ... канд. геогр. наук : 02.00.04 Фізична хімія / Топалова Олеся Іллівна. - Київ, 2016. - 175 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
6.02 MB
Контрольна сума:
(MD5):1f67fb8221f5fa43cf0ece1a45eac2d1
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND