Зміни релігійності під час кризових подій та екзистенційна небезпека: емпіричний аналіз в умовах війни в Україні
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
27 квітня 2026 р.
Автор(и) :
Каракай, Даніїл Юрійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Каракай, Д. Ю. (2026). Зміни релігійності під час кризових подій та екзистенційна небезпека: емпіричний аналіз в умовах війни в Україні [Дис. Доктор філософіії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34869
[ДСТУ] Каракай Д. Ю. Зміни релігійності під час кризових подій та екзистенційна небезпека: емпіричний аналіз в умовах війни в Україні : дис. ... д-ра філософії : 054 Соціологія. Київ, 2026. 208 с.
Каракай Д. Ю. Зміни релігійності під час кризових подій та екзистенційна небезпека: емпіричний аналіз в умовах війни в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 "Соціологія" (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене емпіричній перевірці положень теорії екзистенційної небезпеки в контексті індивідуальних змін релігійності дорослого населення України в перші роки повномасштабного вторгнення Російської Федерації.
Теорія екзистенційної небезпеки, розроблена Піппою Норріс та Рональдом Інглгартом, стверджує, що зростання загроз для життя посилює важливість релігії, тоді як підвищення безпеки сприяє секуляризації. Попри широке визнання цієї теорії, емпіричні дослідження мають суттєві методологічні обмеження: переважання кроссекційного дизайну, неузгодженість операціоналізації ключових теоретичних концептів, недостатня увага до медіаторів і модераторів впливу небезпеки на релігійність. Результати наявних емпіричних досліджень є суперечливими: в одних випадках небезпека асоціюється зі зростанням релігійності, в інших – зв'язок відсутній або має протилежний напрямок. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року створило унікальні умови для перевірки теорії: на відміну від економічних труднощів чи безробіття, війна безпосередньо загрожує життю та безпеці мільйонів людей і викликає гостре відчуття екзистенційної небезпеки.
Метою дослідження є емпірична перевірка положень теорії екзистенційної небезпеки на прикладі змін релігійності дорослого населення України під час повномасштабного вторгнення. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: встановити, чи призвело повномасштабне вторгнення до зростання релігійності та чи було це зростання довгостроковим; перевірити зв'язок між частотою відчуття небезпеки та зміною релігійності; дослідити вплив індивідуального травматичного досвіду війни на зміну релігійності; проаналізувати роль віку у стабільності релігійності під час війни; з'ясувати, як попередній рівень релігійності пов'язаний зі зміною релігійних установок під час війни. Додатково робота спрямована на розробку методологічних рекомендацій щодо вимірювання релігійності та екзистенційної небезпеки.
Емпіричною базою дослідження слугували дані панельного проєкту Life in War Survey (LIWS), що охоплює період до та під час повномасштабного вторгнення, дані Європейського соціального дослідження (ESS), а також дані проєкту "Стресові стани населення України в контексті війни".
Методологія дослідження включає напівсистематичний та інтегративний огляд літератури, контент-аналіз попередніх емпіричних досліджень, багатовимірне шкалювання, кореляційний аналіз, багатогруповий конфірматорний факторний аналіз для перевірки інваріантності шкал, однофакторний дисперсійний аналіз, мультирівневі регресійні моделі та авторегресійні моделі для аналізу панельних даних.
У першому розділі систематизовано концептуальні та методологічні аспекти вимірювання релігійності. На основі контент-аналізу 24 попередніх емпіричних досліджень узагальнено наявні практики операціоналізації релігійності в емпіричних дослідженнях. Перевірено часову інваріантність шкали релігійної залученості на базі інструментарію ESS. Встановлено, що шкала досягає метричної, але не досягає скалярної інваріантності. Виявлено, що індикатори релігійності слабше корелюють між собою в періоди нестабільності.
У другому розділі проаналізовано концептуалізацію та підходи до вимірювання екзистенційної небезпеки. Розмежовано два механізми дії соціотропних загроз: "слабкий" (усвідомлення небезпечності середовища викликає занепокоєння за власне життя) та "сильний" (занепокоєння за життя інших). Емпірично перевірено зв'язок між індикаторами індивідуального травматичного досвіду війни та суб'єктивним відчуттям небезпеки. Показано обмеженість поширеної практики використання окремих індикаторів складних життєвих обставин як проксі відчуття загрози та обґрунтовано доцільність застосування адитивних індексів травматичного досвіду.
У третьому розділі на унікальних панельних даних проаналізовано динаміку, стабільність та фактори змін релігійності. Підтверджено, що суб'єктивне відчуття екзистенційної небезпеки пов'язано зі зростанням релігійності після початку війни. Водночас продемонстровано, що війна як кризова подія та як індивідуальний травматичний досвід може супроводжуватися як зростанням, так і зниженням релігійності. Встановлено високу нестабільність індикаторів релігійності протягом перших двох років повномасштабної війни в усіх вікових групах з приблизно однаковою інтенсивністю. Виявлено, що нижча попередня релігійність пов'язана з більшим приростом під час кризи, що суперечить припущенню про звернення до релігійних стратегій виключно вже релігійних людей.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на панельних даних з прямим вимірюванням відчуття небезпеки емпірично підтверджено зв'язок між екзистенційною небезпекою та зростанням релігійності; розмежовано теоретичні механізми дії соціотропних загроз; емпірично перевірено валідність індикаторів травматичного досвіду як проксі суб'єктивного відчуття загрози; продемонстровано, що війна дестабілізувала релігійні орієнтації: довоєнні показники пояснювали лише 30–40% варіації через два роки; встановлено високу нестабільність у часі релігійних орієнтацій дорослих під час війни.
Практичне значення результатів охоплює методологічний та освітній виміри. Запропоновано рекомендації щодо вимірювання релігійності та небезпеки в лонгітюдних дослідженнях. Результати можуть бути використані для розробки навчальних курсів з аналізу панельних даних та соціології релігії.
Ключові слова: релігійність, релігія, вимірювання, ідентичність, релігійні практики, віра, екзистенційна небезпека, Рональд Інглгарт, російське вторгнення в Україну, російська війна в Україні, релігійні переходи, трансформація, модернізація, секуляризація, аналіз даних.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 "Соціологія" (05 – Соціальні та поведінкові науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене емпіричній перевірці положень теорії екзистенційної небезпеки в контексті індивідуальних змін релігійності дорослого населення України в перші роки повномасштабного вторгнення Російської Федерації.
Теорія екзистенційної небезпеки, розроблена Піппою Норріс та Рональдом Інглгартом, стверджує, що зростання загроз для життя посилює важливість релігії, тоді як підвищення безпеки сприяє секуляризації. Попри широке визнання цієї теорії, емпіричні дослідження мають суттєві методологічні обмеження: переважання кроссекційного дизайну, неузгодженість операціоналізації ключових теоретичних концептів, недостатня увага до медіаторів і модераторів впливу небезпеки на релігійність. Результати наявних емпіричних досліджень є суперечливими: в одних випадках небезпека асоціюється зі зростанням релігійності, в інших – зв'язок відсутній або має протилежний напрямок. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року створило унікальні умови для перевірки теорії: на відміну від економічних труднощів чи безробіття, війна безпосередньо загрожує життю та безпеці мільйонів людей і викликає гостре відчуття екзистенційної небезпеки.
Метою дослідження є емпірична перевірка положень теорії екзистенційної небезпеки на прикладі змін релігійності дорослого населення України під час повномасштабного вторгнення. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: встановити, чи призвело повномасштабне вторгнення до зростання релігійності та чи було це зростання довгостроковим; перевірити зв'язок між частотою відчуття небезпеки та зміною релігійності; дослідити вплив індивідуального травматичного досвіду війни на зміну релігійності; проаналізувати роль віку у стабільності релігійності під час війни; з'ясувати, як попередній рівень релігійності пов'язаний зі зміною релігійних установок під час війни. Додатково робота спрямована на розробку методологічних рекомендацій щодо вимірювання релігійності та екзистенційної небезпеки.
Емпіричною базою дослідження слугували дані панельного проєкту Life in War Survey (LIWS), що охоплює період до та під час повномасштабного вторгнення, дані Європейського соціального дослідження (ESS), а також дані проєкту "Стресові стани населення України в контексті війни".
Методологія дослідження включає напівсистематичний та інтегративний огляд літератури, контент-аналіз попередніх емпіричних досліджень, багатовимірне шкалювання, кореляційний аналіз, багатогруповий конфірматорний факторний аналіз для перевірки інваріантності шкал, однофакторний дисперсійний аналіз, мультирівневі регресійні моделі та авторегресійні моделі для аналізу панельних даних.
У першому розділі систематизовано концептуальні та методологічні аспекти вимірювання релігійності. На основі контент-аналізу 24 попередніх емпіричних досліджень узагальнено наявні практики операціоналізації релігійності в емпіричних дослідженнях. Перевірено часову інваріантність шкали релігійної залученості на базі інструментарію ESS. Встановлено, що шкала досягає метричної, але не досягає скалярної інваріантності. Виявлено, що індикатори релігійності слабше корелюють між собою в періоди нестабільності.
У другому розділі проаналізовано концептуалізацію та підходи до вимірювання екзистенційної небезпеки. Розмежовано два механізми дії соціотропних загроз: "слабкий" (усвідомлення небезпечності середовища викликає занепокоєння за власне життя) та "сильний" (занепокоєння за життя інших). Емпірично перевірено зв'язок між індикаторами індивідуального травматичного досвіду війни та суб'єктивним відчуттям небезпеки. Показано обмеженість поширеної практики використання окремих індикаторів складних життєвих обставин як проксі відчуття загрози та обґрунтовано доцільність застосування адитивних індексів травматичного досвіду.
У третьому розділі на унікальних панельних даних проаналізовано динаміку, стабільність та фактори змін релігійності. Підтверджено, що суб'єктивне відчуття екзистенційної небезпеки пов'язано зі зростанням релігійності після початку війни. Водночас продемонстровано, що війна як кризова подія та як індивідуальний травматичний досвід може супроводжуватися як зростанням, так і зниженням релігійності. Встановлено високу нестабільність індикаторів релігійності протягом перших двох років повномасштабної війни в усіх вікових групах з приблизно однаковою інтенсивністю. Виявлено, що нижча попередня релігійність пов'язана з більшим приростом під час кризи, що суперечить припущенню про звернення до релігійних стратегій виключно вже релігійних людей.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на панельних даних з прямим вимірюванням відчуття небезпеки емпірично підтверджено зв'язок між екзистенційною небезпекою та зростанням релігійності; розмежовано теоретичні механізми дії соціотропних загроз; емпірично перевірено валідність індикаторів травматичного досвіду як проксі суб'єктивного відчуття загрози; продемонстровано, що війна дестабілізувала релігійні орієнтації: довоєнні показники пояснювали лише 30–40% варіації через два роки; встановлено високу нестабільність у часі релігійних орієнтацій дорослих під час війни.
Практичне значення результатів охоплює методологічний та освітній виміри. Запропоновано рекомендації щодо вимірювання релігійності та небезпеки в лонгітюдних дослідженнях. Результати можуть бути використані для розробки навчальних курсів з аналізу панельних даних та соціології релігії.
Ключові слова: релігійність, релігія, вимірювання, ідентичність, релігійні практики, віра, екзистенційна небезпека, Рональд Інглгарт, російське вторгнення в Україну, російська війна в Україні, релігійні переходи, трансформація, модернізація, секуляризація, аналіз даних.
Ключові слова :
релігійність релігія вимірювання ідентичність релігійні практики віра екзистенційна небезпека Рональд Інглгарт російське вторгнення в Україну російська війна в Україні релігійні переходи трансформація модернізація секуляризація аналіз даних. religiosity religion measurement identity religious practices faith existential insecurity Ronald Inglehart Russian invasion of Ukraine Russian war in Ukraine religious transitions transformation modernization secularization data analysis.
Галузі знань та спеціальності :
C5 Соціологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
4.29 MB
Контрольна сума :
(MD5):b8ad8429703e174f3d4a0d7847b59ec6
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International