Виписки Лесі Українки з шевченкових творів: штрихи до коментаря

Боронь, О. (2024). Виписки Лесі Українки з шевченкових творів: штрихи до коментаря. Шевченкознавчі студії, (1(27)), 32–41. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/32-41

Вступ. Параметри обізнаності Лесі Українки з творчістю Тараса Шевченка, його роль у біографії письменниці не раз були предметом вивчення багатьох дослідників. Водночас при цьому деякі питання за браком надійних джерел залишаються не з’ясованими. Суттєвим збагаченням досі обмеженого матеріалу на цю тему стала цінна першопублікація за автографом у Повному зібранні творів у 14 томах виписок Лесі Українки з Шевченкової поезії. Бракує надійних підстав, щоб визначити час появи цих олівцевих нотаток навіть приблизно, адже поетеса зверталася до творів Шевченка доволі часто впродовж усього свого життя. Автор статті має на меті зробити окремі уточнення до коментаря у згаданому зібранні творів, а головне – спробувати з’ясувати, яким саме виданням Шевченкових творів користувалася поетеса.
Методи. Застосовано традиційні текстологічні прийоми опису та зіставлення.
Результати. Констатована в коментарі Повного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах наявність розбіжностей між текстом виписок поетеси і сучасним академічним виданням творів Шевченка у 12 томах цілком закономірна, адже у XIX ст. упорядники видань ще не мали у своєму розпорядженні всіх відомих автографів та інших матеріалів. Не завжди вибір джерела основного  тексту збігається з рішенням сучасних текстологів тощо. Водночас саме особливості цитованих текстів дають змогу виявити джерело виписок. Нотатки Лесі Українки зіставлено з текстами празького видання "Кобзаря" 1876 року, женевського видання 1890 року, "Кобзаря" 1907 року.
Висновки. На підставі того, що цитати у виписках, послідовність творів, а також особливості правопису автографа відповідають першій частині мініатюрного женевського "Кобзаря" 1878 року в упорядкуванні Хведора Вовка, зроблено висновок, що саме це видання (або стереотипне 1881 року) і слід вважати імовірним джерелом нотаток Лесі Українки.