ВПЛИВ СЕДИМЕНТАЦІЙНИХ І ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ НА КОЛЕКТОРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Мaniuk, M., Хомин, В., Манюк, М., Манюк, О., Поплюйко, А., Хованець, Н. (2019). THE INFLUENCE OF SEDIMENTATION AND POST-SEDIMENTATION TRANSFORMATIONS ON THE RESERVOIR PROPERTIES OF THE ROCKS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(87), 14–19. https://doi.org/10.17721/1728-2713.87.02

Актуальність досліджень зумовлена науковим обґрунтуванням особливостей седиментаційних та постседиментаційних перетворень гірських порід у зв'язку з можливою їх нафтогазоносністю. Проведено детальні літологічні дослідження продуктивних відкладів родовищ нафти і газу Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Мета досліджень полягала у вивченні та встановленні залежності фільтраційно-ємнісних властивостей порід як від первинних (седиментаційних), так і вторинних (постседиментаційних) факторів. До первинних факторів, які вивчались, віднесено зернистість (медіанний діаметр зерен), відсортованість та зрілість порід. У результаті проведених досліджень встановлено позитивний кореляційний зв'язок між медіанним діаметром зерен та пористістю гірських порід (коефіцієнт кореляції 0,56). Встановлено, що погано відсортовані пісковики, на відміну від добре відсортованих, характеризуються значно меншою пористістю та проникністю. Виявлено пряму залежність пористості порід від вмісту уламкового кварцу, яка відображається у зростанні пористості з його збільшенням. З'ясовано, що у більш зрілих пісковиках пористість значно вища, що в свою чергу позитивно впливає на колекторські властивості гірських порід. У результаті проведеного вивчення вторинних перетворень піщаних порід встановлено, що для стадії діагенезу характерні зміни мінерального складу, які зумовлені в основному розкладанням органічних речовин і появою відновлювального середовища. Оцінено ступінь розвитку структур перетворення уламкового матеріалу піщано-алевритових порід прогину з глибиною їх залягання та з'ясовано картину їх катагенетичних змін на різних глибинах. У результаті проведених досліджень зроблено висновок про порівняно поступове посилення ролі трьох видів структур: інкорпораційних, регенераційних, мікростилолітових та зниження впливу конформних структур зі збільшенням глибини залягання порід. При цьому у зоні пізнього катагенезу, в умовах великих глибин, напружений стан катагенетично перетворених порід масивної текстури сприяє утворенню численних мікротріщин, що зумовлює формування зон розущільнення порід на глибинах понад 4 км, які характеризуються високими параметрами їх колекторських властивостей.