Перекладацька герменевтика як основа новітнього методу аналізу тексту

Гриців, Н. М. (2023). Перекладацька герменевтика як основа новітнього методу аналізу тексту. Studia Linguistica, (22), 74–86. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/StudLing2023.22.74-86

Перекладацька герменевтика відкрила нові можливості як новочасний пошуковий метод і не залишилася поза увагою зарубіжних перекладознавців, літературознавців та критиків. Проте в українській науці сьогодення продуктивні характеристики цього методу у стосунку до аналізу тексту вивчені недостатньо. Пропонована розвідка є спробою заповнити цю лакуну.
Статтю присвячено огляду, аналізу та підсумку теоретичних відомостей про перекладацьку герменевтику як розгорнуту і водночас структуровану методологічну основу розуміння і тлумачення смислу у тексті оригіналу та тексті перекладу.
Резюмовано роль успадкованих процедур інтерпретативної теорії перекладу і когнітивної герменевтики та з’ясовано контури їхнього обопільного системного прирощення до перекладацької герменевтики, насамперед в аспекті роз’яснення та тлумачення тексту з позиції когнітивного підходу.
Окрему увагу приділено визначенню предметного поля перекладацької герменевтики; висвітлено два основні орієнтири когнітивної герменевтики: цілісне бачення перекладача і розуміння тексту як самодостатнього артефакту; розглянуто поняття «герменевтична спіраль» пізнання тексту оригіналу та «вдосконалене розуміння» як стратегічний процес перекладу.
Охоплено умови текстотворення (текстопородження): концепцію тексту, літературну програму, систему переконань. Визначено траєкторії принципів перекладацької герменевтики: суб'єктивність, історичність, феноменологія, процесовість, цілісність, рефлексія.
Розгорнуто складники розуміння тексту, серед яких: ситуаційне тло, поле дискурсу, вимір смислу, предикативний модус. Виокремлено критерії формулювання і втілення перекладацької стратегії з перспективи текстооформлення: мовимо про жанр, когерентність, стилістику та функцію тексту перекладу. Підсумовано, що переклад – це форма вдосконалення розуміння, а перекладання – це не прерогатива мови, а радше питання (сприйняття, збагнення, творення, доповнення) смислу та спілкування посередництвом цього смислу.