CONTROLNET: СУМА ТЕХНОЛОГІЙ НА СЛУЖБІ ВЕЛИКОЇ ПОЛІТИКИ

Grubov (Грубов Володимир Михайлович), V. (2018). CONTROLNET: THE AMOUNT OF TECHNOLOGIES IN THE SERVICE OF LARGE POLICY. Політологічний вісник(80), 86–96. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2018.80.86-96

Завдяки комп’ютерним технологіям людина стає одночасно і вільною, і вразливою, успішною і слабкою. Особливо це стає помітним, коли в ці процеси втручається стороння сила, яка використовуючи їх можливості створює знайому ситуацію «паноптикуму», коли приватне життя людини набуває майже абсолютної прозорості. Цією силою виступає держава.Метою і завданями дослідження є спроба прояснення латентних практик провідних країн світу — США, РФ і Китаю щодо контролю за життям «інформаційної людини» в межах як національного, так і міжнародного інформаційного простору.Встановлено, що в політиці контролю національного сегменту кіберпростору, яку проводять уряди США, Росії і Китаю існують як загальні, так і особливі риси, які, перш за все, відповідають національним стратегіям безпеки. На відміну від РФ і Китаю, які інформаційні технології переважно розглядають як чинник забезпечення безпеки і оборони, в США це питання ставиться значно ширше — інформаційні технології повинні забезпечити світове лідерство США в усіх сферах життя. Проте, пріоритет віддано безпеці економічній і, відповідно, збереженню і захисту таємниць економічного характеру. Загальним є те, що в політиці забезпечення безпеки країни відштовхуються від нових світових реалій, які формують нові виклики і тенденції, ступеня довіри у міжнародному політичному просторі і стану двосторонніх відносин. У переліку нових викликів відкритий інформаційний простір де спілкуються вільні особистості стає неабияким фактором поля невідомих ризиків, які ці країни прагнуть локалізувати і взяти під національний контроль. На практиці це означає «слухати всіх і всюди». Головною проблемою в трикутнику США — РФ — Китай залишається питання інформаційної безпеки на рівні міждержавних відносин, яку сторони розглядають як суму певних правил гри.У якості висновку зазначається, що як ресурс політики інформаційної безпеки держави інформаційні технології стають основою латентного інструментарію контролю за процесами в суспільстві, що дозволяє відслідковувати суспільні тенденції негативного характеру і реагувати на них з позицій національних інтересів.Наведений аналіз дозволяє нам акцентувати увагу на питанні співвідношення особистісного і загального (суспільного), де Інтернет свобода особистості і можливості комп’ютерних технологій як нових складових екзистенційного підгрунття безпеки потребують більш глибокого осмислення людською особистістю канонів відносин у такій чутливій системі як «Я і МИ», що відповідає природі самозбереження зрілого розуму.