Семантико-експресивний потенціал знаків пунктуації в заголовках (на матеріалі заголовків статей сайта OtiumPortal)

Шумарова, Н. П. (2024). Семантико-експресивний потенціал знаків пунктуації в заголовках (на матеріалі заголовків статей сайта OtiumPortal). Наукові записки Інституту журналістики, 2 (85), 23–33. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2024.85.2

Метою статті є визначення семантичного й експресивного потенціалу заголовків завдяки вживанню знаків пунктуації. Матеріалом дослідження стали тексти студентів – майбутніх журналістів, присвячені темі подорожей і оприлюднені на сайті OtiumPortal упродовж 2022-2024 рр. Методи, використані в дослідженні, зумовлені завданнями, які треба реалізувати для досягнення мети. Було застосовано метод суцільної вибірки, зіставно-порівняльний і метод семантичного аналізу, що дозволили виявити семантичні і експресивні конотації, які проявляються в заголовках під впливом вживання знаків пунктуації. Аналіз засвідчив, що знаки пунктуації, вживані в заголовках, виконують дві основні функції, заради яких і були внесені в заголовок, – семантичну, що полягає у передаванні і форматуванні фрагментів змісту інформації, та експресивну, що покликана увиразнювати цей зміст і породжувати емоції і зацікавленість читача. З трьох видів «крапкового комплексу» – крапка, двокрапка, три крапки – крапка є пунктуаційним знаком з найбільш розмитими позиційними можливостями, вона легко і без втрати змісту замінюється на двокрапку і тире, що свідчить про певну «дефункціоналізацію» знаків. Водночас як семантична пауза, символ закінчення, крапка несе в собі подвійний смисл – кінця сказаного і початку чогось нового, перед пізнанням якого треба зробити паузу. Найбільшу смислову потужність реалізує двокрапка, яка є найчастіше вживаним знаком в аналізованих заголовках. Найуживанішими виявилися моделі різних позиційних відношень об‟єкта з його характеристиками, місцем і метою взаємодії. Поодинокі випадки вживання в заголовках трьох крапок демонструють значний експресивний потенціал цього знака і з семантичного погляду прогнозують непередбачуваність подальшого змісту.