ПРОБЛЕМА САМОВИХОВАННЯ ВЧИТЕЛЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ Я. ЧЕПІГИ

Кузьменко, Н. (2019). PROBLEM OF TEACHER'S SELF-EDUCATION IN THE PEDAGOGICAL HERITAGE OF Ya. CHEPIHA. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка, 1(9), 25–28. https://doi.org/10.17721/2415-3699.2019.9.06

Проаналізовано педагогічну діяльність і педагогічні ідеї відомого українського педагога Я.Ф. Чепіги (Зеленкевича). Наведено коротку біографічну довідку про життєвий шлях і професійну діяльність Я. Чепіги. Досліджено погляди педагога на питання розвитку української освіти, створення національної школи в умовах антиукраїнської політики російського уряду. Виокремлено праці Я. Чепіги, в яких він наголошував на необхідності побудови нової системи освіти і виховання, заснованої на вивченні природи дитини ("Увага і розумовий розвиток",1911 р.; "Брехливість у справі виховання", 1912 р.; "Страх і кара", 1912 р.), створенні національної, вільної школи ("Грунтовні принципи нормальної школи", 1911р.; "Проект української школи", 1913 р.), національного виховання ("Національність і національна школа", 1910 р.; "Проблеми виховання і навчання", 1913 р.). Визначено перелік періодичних видань, в яких були надруковані статті Я. Чепіги (Світло", "Учитель", "Педагогический журнал", "Украинская хата", "Вільна Українська Школа", "Шлях освіти") під псевдонімами: Я.З., Я.Ч., З-вич, Бучицький, Садовник, Учитель, Я. Чепіга та ін. Виняткову увагу приділено вивченню та ґрунтовному аналізу статті вченого "Самовиховання вчителя" (1913), у якій автор високо оцінює працю вчителя і його суспільну роль та скрупульозно характеризує якості, які має формувати вчитель української школи: міркування, справедливість, терпіння, любов до дітей, національне розуміння дитини та національне самовиховання вчителя. Визначено актуальність ідей вченого для сучасної української школи. Я. Чепіга у своїй праці порушує надважливе на сьогодні питання національного самовиховання вчителя та національного розуміння дитини. Він зазначає, що століття духовного надбання передають дитині потенційну силу національної енергії і дитина невіддільна від впливу цієї сили на склад її життя.