Новий погляд на геологічну будову ділянки Борислав–Модричі–Трускавець Українських Карпат і Передкарпаття

Шлапінський, В., Павлюк, М., Лазарук, Я., Савчак, О., & Тернавський, М. (2025). Новий погляд на геологічну будову ділянки Борислав–Модричі–Трускавець Українських Карпат і Передкарпаття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(111), 5-17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.01

Вступ. Ділянка досліджень розташована в північно-західній частині Українських Карпат у трикутнику населених пунктів Борислав–Модричі–Трускавець Львівської області. До її складу входять чотири тектонічні одиниці (з південного заходу на північний схід): передова частина Скибового покриву Складчастих Карпат, так званий Проміжний ярус, Бориславсько-Покутський та Самбірський покриви. Вони складені як породами флішової формації вікового інтервалу верхня крейда–олігоцен, так і моласовим комплексом порід. Перші дві одиниці представлені породами лише флішової формації. У Бориславсько-Покутському покриві на флішовій основі з розмивом і стратиграфічною незгідністю залягають відклади моласової формації, представлені поляницькою, воротищенською, а місцями і стебницькою світами. У Самбірському покриві відсутні породи флішу як ланки нормального послідовного розрізу. Моласовий комплекс містить грубоуламкові товщі: трускавецькі конгломерати та олістострому, які утворилася внаслідок розмиву давніших порід і відкладів флішу (загорські верстви). У статті розглянуто питання, які стосуються стратиграфії та тектоніки відкладів флішової та моласової формацій.

Методи. Використано такі методи: структурно-тектонічний, літологічний, геолого-геофізичний, геохімічний, гідрогеологічний.

Результати. Доведено присутність засолонених горизонтів у розрізі поляницької світи, що раніше приймалось за ознаки воротищенської світи і призводило до суттєвих помилок у структурних побудовах. Джерелом для екзотичних конгломератів у поляницько-воротищенських відкладах була кордильєра всередині моласового басейну осадконагромадження. У Береговій скибі відсутні поляницькі відклади неогену. Вперше в районі Борислава виділено Проміжний ярус — пограничну структуру між Скибовим та Бориславсько-Покутським покривами. Структурно він тяжіє до Бориславсько-Покутського покриву. Вперше в районі Борислава у складі Берегової та Орівської скиб виділено відповідно п'ять та вісім лусок. Обґрунтовано варіант пояснення явища, що виражено у відступанні лінії насуву Карпат в районі Борислава на південний захід. Сформульовано принцип, згідно з яким, якщо на якійсь ділянці Бориславсько-Покутського покриву встановлена ярусна послідовність похилих складок бориславського типу, то в північному напрямку вже не буде їх із флішем в основі.

Висновки. Складено великомасштабну геологічну карту ділянки Борислав–Модричі–Трускавець та чотири геологічні розрізи. Доведено велику амплітуду насуву Складчастих Карпат на Бориславсько-Покутський покрив. Запропоновано схему формування тектонічних дислокацій ділянки Борислав–Модричі–Трускавець.