Позиціонування як механізм формування громадської думки
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Казначеєв Максим Вячеславович
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Казначеєв, М. В. (2021). Позиціонування як механізм формування громадської думки [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2269
[ДСТУ] Казначеєв М. В. Позиціонування як механізм формування громадської думки : кваліфікаційна робота магістра : 05 Соціальні та поведінкові науки. Київ, 2021. 109 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2269 (дата звернення: 25.07.2026).
За результатами проведення контент-аналізу ЗМІ було встановлено, що найактуальнішими темами для українців можуть бути пандемія COVID-19 та військовий конфлікт на сході України. За час проведення дослідження дані категорії тем найчастіше зображувалися у ЗМІ. Було встановлено, що загроза від COVID-19 сприймається досить великою кількістю респондентів як навмисно перебільшена. Серед можливих причин таких установок можуть бути, з однієї сторони, загальна недовіра до сучасної політичної системи, політиків та інституцій, а з іншої, уникнення невизначеності та зменшення тривоги. Встановлено, що позиції респондентів, які потрапили у категорію власників великого/середнього бізнесу, надають крайні оцінки, підтримуючи східний полюс. Крім цього до східного вектора тяжіє категорія респондентів з базовою середньою освітою. Позиції респондентів, котрі потрапили до категорії професіоналів, технічних службовців,
кваліфікованих робітників та людей, основний дохід яких характеризувався здачею в найм або орендою, характеризувалися як прихильники крайнього полюса західного вектора. Соціально-демографічні групи об’єднані у дані категорії характеризуються схильністю надавати крайні оцінки представлених у дослідженні конфліктних тем. Студенти, молодь та власники малого бізнесу надавали переважно помірні оцінки конфліктним темам. При цьому важливо зазначити, що регіон проживання зіграв незначну роль при оцінках конфронтаційних тем. Соціально-демографічні характеристики респондентів не виявилися надійними предикторами їхніх позицій. Невираженість даних зв’язків може бути пов’язаною з малою кількістю респондентів. Через малі об’єми вибірки більшість аналізованих категорій могли виявитися статистично незначимими. Таким чином індивідуальні та випадкові показники могли нівелювати загальні тенденції у масиві даних, тому дані результати варто сприймати лише як розвідувальне дослідження та апробацію методу.
кваліфікованих робітників та людей, основний дохід яких характеризувався здачею в найм або орендою, характеризувалися як прихильники крайнього полюса західного вектора. Соціально-демографічні групи об’єднані у дані категорії характеризуються схильністю надавати крайні оцінки представлених у дослідженні конфліктних тем. Студенти, молодь та власники малого бізнесу надавали переважно помірні оцінки конфліктним темам. При цьому важливо зазначити, що регіон проживання зіграв незначну роль при оцінках конфронтаційних тем. Соціально-демографічні характеристики респондентів не виявилися надійними предикторами їхніх позицій. Невираженість даних зв’язків може бути пов’язаною з малою кількістю респондентів. Через малі об’єми вибірки більшість аналізованих категорій могли виявитися статистично незначимими. Таким чином індивідуальні та випадкові показники могли нівелювати загальні тенденції у масиві даних, тому дані результати варто сприймати лише як розвідувальне дослідження та апробацію методу.
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
053 Психологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.84 MB
Контрольна сума :
(MD5):5abfad1b8358d72f1b15edcedeb84fcf
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International