МЕНТАЛЬНІ МОДЕЛІ АВТОРА В НОВИННОМУ ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ: ФЕЙКИ ПРО КОРОНАВІРУС

Кучерова, О. (2021). MENTAL MODELS OF THE AUTHOR IN ONLINE NEWS DISCOURSE: COVID-19 FAKES. Мовні і концептуальні картини світу, 3(70), 43–58. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2021.3.04

Досліджено ментальні моделі в новинному інтернет-дискурсі, які автор використовує для створення фейкових новин про коронавірус. Такі ментальні моделі є основою когнітивно-семантичного складника створення та розуміння дискурсу. Запропоновано типологію авторів такого дискурсу. Виокремлено головні інтенції автора та глобальні теми дискурсу фейкових новин про коронавірус. Виявлено типи семан­тичних міжпропозиційних відношень, які забезпечують локальну коге- ренцію дискурсу і на яких базуються ментальні схеми автора, а саме зіставлення (порівняння та протиставлення) і причинно-наслідкова суб'єктивна контекстуалізація.
_____________
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Гол Дж. Онлайнова журналістика. Київ: Видавництво «К. І. С.», 344 с.
Женетт Ж. Повествовательньїй дискурс. Фигурм. В 2-х т. / Ж. Женетт. Москва: Изд-во им. Сабашниковьіх, 1998. Т. 2. С. 60-274.
Зернецький П. В. Речевое общение на английском язьке (Коммуни- кативно-функциональньй анализ дискурса). Київ: Льбидь, 1992. 144 с.
Квіт С. Постправда і фактчекінг. Масові комунікації. Друге ви­дання. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2018. С. 258-268.
Кучерова О. О. Оповідна структура новинного дискурсу: основні характеристики та принципи побудови (на матеріалі британських зага­льнонаціональних щоденних новин). Наукові записки НаУКМА. 2008. Т. 85: Філологічні науки. С. 75-77.
Магас Н. Ментальні моделі як конструкти реальності та ірреаль­ності. Studia methodologica № 37. С. 179-183.
Макаров М. Основь теории дискурса. Москва: Гнозис, 2003. 280 с.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: монографія. Полтава: Довкілля-К., 2008. 712 с.
Шмид В. Нарратология. Москва: Язьки славянской культурь , 2003. 312 с.
Dijk T. A. van Sociocognitive Discourse Studies / Richardson & J. Flowerdew (Eds.), Handbook of discourse analysis. London: Routledge, 2016. P. 26-43.
Farte G.-I., Obada D.-R. Reactive Public Relations Strategies for Managing Fake News in the Online Environment. Postmodern Openings. 2018. № 9(2). P. 26-44. URL: https://doi.org/10.18662/po/16 (дата звер­нення: 07.2021).
Johnson-Laird Ph. N. Mental Models. Foundations of Cognitive Science. / N. Johnson-Laird. Cambridge (Mass.): London: MIT press, 1989. P. 469-499.
Kintsch W., Dijk T. A. van Toward a model of discourse comprehension and production. Psychological review. Vol. 85. P. 363-394. URL: https://doi.org/10.1037/0033-295X.85.5.363 (дата звер­нення: 15.07.2021).
Newman N. Executive summary and key findings of the 2021 URL: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2021 /dnr-executive-summary (дата звернення: 02.07.2021).
Matheson D. Media Discourses. Analysing Media Texts. Open University Press, 2005. 206 p.
Wardle C., Derakhshan H. Information disorder: toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe report DGI (2017) 09. 108 p. URL: https://rm.coe.int/information- disorder-report-version-august-2018 (дата звернення: 18.07.2021).
Zernetsky P. Pandiscourse of the Internet. Магістеріум. 2016. Вип. 62: Мовознавчі студії. С. 32-34. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789 /9319 (дата звернення: 21.06.2021).