Публічно-управлінські механізми забезпечення інформаційно-психологічної безпеки України в умовах гібридної війни

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є комплексним дослідженням, у якому вирішено актуальне для вітчизняної науки «Публічне управління та адміністрування» завдання з обґрунтування теоретичних положень і методологічних підходів дослідження публічно-управлінських механізмів забезпечення інформаційно-психологічної безпеки та на підставі комплексного аналізу міжнародно-правових стандартів у сфері інформаційної безпеки і досвіду зарубіжних країн щодо використання публічно-управлінських механізмів забезпечення інформаційно-психологічної безпеки, науково обґрунтовано пропозиції з удосконалення цих механізмів в Україні. Розроблено основні положення Проекту документа стратегічного планування - «Концепція інформаційно-психологічної безпеки України», що представляє собою систему поглядів на забезпечення інформаційно- психологічної безпеки, як частини інформаційної та національної безпеки України. У зазначеному проекті відображено основні загрози інформаційно- психологічній безпеці України; цілі, завдання, принципи та пріоритетні напрямки діяльності уповноважених органів державної влади, організацій та інших суб'єктів, що беруть участь у забезпеченні інформаційно-психологічної безпеки відповідно до законодавства України.
Дисертантом уперше розроблено наукову концепцією правової інституціоналізації інформаційно-психологічної безпеки (ІПБ) в системі інформаційного права України з позицій публічного управління з урахуванням міждисциплінарного підходу. У дисертації обґрунтовано наукову модель інформаційно-психологічної безпеки, що включає дефініції базових понять, об'єкти захисту, зміст та види деструктивного інформаційно-психологічного впливу. Доведено необхідність введення в правову систему та управлінську практику поняття «інформаційно-психологічна безпека», що детерміновано: а) потребою у термінологічному позначенні «психологічної» складової інформаційної безпеки; б) специфікою системи інформаційної безпеки; в) наявністю чіткої межі між захистом інформації та інформаційно- психологічною безпекою за критеріями та методами впливу на об'єкт; г) існуванням комплексу специфічних загроз; д) спільністю правового інструментарію, що використовується для захисту від різних форм деструктивного інформаційно-психологічного впливу.
Дисертантом удосконалено систему загроз інформаційно-психологічній безпеці та запропоновано її типологізація, що дозволило виділити основні групи таких загроз: а) контентні, пов'язані з поширенням негативних (шкідливих) відомостей у засобах масової інформації та інших джерелах; б) комунікаційні, що включають деструктивне міжособистісне або групове спілкування.
Встановлено, що основними контентними загрозами є такі види повідомлень, які: а) пропагують чи виправдовують війну та інші міжнародні злочини, тероризм; б) розпалюють ненависть і ворожнечу у суспільстві; в) стимулюють та сприяють скоєнню злочинів чи інших суспільно небезпечних дій; г) фальсифікують історію або оскверняють історичну пам'ять; д) сіють страх; е) мають помилковий або спотворений характер; ж) принижують (зневажають) честь, гідність та ділову репутацію особи або які ображають суспільну моральність; з) носять порнографічний та інший сексуально відвертий характер.
Серед основних комунікаційних загроз визначено такі форми деструктивного спілкування: а) публічні заклики та інші форми підбурювання 4 до скоєння протиправних та інших суспільно небезпечних дій; б) вербування та інші форми залучення у вчинення протиправних чи інших суспільно небезпечних процесів; в) розпалювання ненависті чи ворожнечі; г) фальсифікація історії чи образу історичної пам'яті; д) обман (дезінформація); е) маніпуляція свідомістю; ж) залякування та примус; з) образа та інші форми приниження людської гідності.
Розроблено матрицю загроз інформаційно-психологічної безпеки (ІПБ), що відображає широкий спектр загроз ІПБ у політичній, соціальній, культурній та міжнародній сферах.
Набули подальшого розвитку підходи до: визначення національних інтересів в інформаційній сфері та надано їх авторське тлумачення; визначення мети, завдань та напрямів забезпечення ІПБ та на основі аналізу нормативно- правових документів України у сфері інформаційної безпеки визначено додаткові завдання із забезпечення ІПБ. Здобувачем розроблено Паспорт загроз інформаційній безпеці, визначено завдання та функції забезпечення ІПБ.
Також уточнено поняття: публічно-управлінський механізм забезпечення інформаційно-психологічної безпеки; інформаційно-психологічна безпека; політико-правовий механізм; правове забезпечення ІПБ; система правового забезпечення ІПБ.
В дисертації викладено практичні пропозиції щодо удосконалення публічно-управлінських механізмів забезпечення інформаційно-психологічної безпеки, визначені заходи з її забезпечення, які поділені на 4 групи: 1) регулювання, зокрема, обмеження інформаційних потоків; 2) організація інформаційних потоків (зокрема ініціювання поширення певної інформації); 3) поширення способів та засобів обробки та оцінки інформації; 4) формування групового та індивідуального психологічного захисту.
Методологічну основу дослідження складає комплекс загальнонаукових методів пізнання: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, інші спеціальні методи. У процесі дослідження проблем правового забезпечення інформаційно-психологічної безпеки застосовувалися загальнонаукові методи (абстрагування, аналіз, синтез, аналогія, індукція, дедукція, моделювання) та приватні методи наукового пізнання, включаючи: соціологічний та статистичний методи (при дослідженні загроз інформаційно- психологічній безпеці); формально-юридичний метод та порівняльно-правовий метод (при аналіз механізму правового регулювання забезпечення інформаційно-психологічної безпеки); структурно-функціональний метод (під час вивчення системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки).
Робота має практичне значення, яке полягає в тому, що обґрунтовані та розроблені в дисертації наукові результати дослідження, висновки й практичні рекомендації становлять теоретико-методологічну основу для практичного удосконалення публічно-управлінських механізмів забезпечення інформаційно-психологічної безпеки України.

Ключові слова: публічно-управлінський механізм, національна безпека, інформаційно-психологічна безпека, інформаційна безпека, кібербезпека, паспорт загроз, політико-правовий механізм, гібридна війна, інформаційна війна, загрози інформаційній безпеці, державно-управлінська практика, інформаційно-психологічні впливи.

The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the dissertation is a complex study in which the task of substantiating theoretical provisions and methodological approaches to the study of public-management mechanisms for ensuring informational and psychological security, which is relevant for domestic science «Public management and administration», is solved and on the basis of a comprehensive analysis international legal standards in the field of information security and the experience of foreign countries regarding the use of public management mechanisms for ensuring information and psychological security, scientifically based proposals for improving these mechanisms in Ukraine.
For the first time, the doctoral student developed a scientific concept of legal institutionalization of information and psychological security (IPS) in the information law system of Ukraine from the standpoint of public administration, taking into account an interdisciplinary approach. The dissertation substantiates the scientific model of informational and psychological security, which includes definitions of basic concepts, objects of protection, content and types of destructive informational and psychological influence. The need to introduce the concept of «information and psychological security» into the legal system and management practice is proven, which is determined by: a) the need for a terminological designation of the «psychological» component of information security; b) the specifics of the information security system; c) the existence of a clear boundary between information protection and informational and psychological security based on the criteria and methods of influencing the object; d) the existence of a complex of specific threats; e) a community of legal tools used to protect against various forms of destructive informational and psychological influence.
The doctoral student improved the system of threats to informational and psychological security and proposed its typology, which made it possible to identify the main groups of such threats: a) content related to the spread of negative (harmful) information in mass media and other sources; b) communication, including destructive interpersonal or group communication. It was established that the main content threats are the following types of messages that: a) promote or justify war and other international crimes, terrorism; b) incite hatred and enmity in society; c) stimulate and facilitate the commission of crimes or other socially dangerous actions; d) falsify history or defile historical memory; e) sow fear; e) have a false or distorted character; g) humiliate (insult) the honor, dignity or business reputation of a person or offend public morality; h) have a pornographic and other sexually explicit nature. Among the main communication threats, the following forms of destructive communication are identified: a) public appeals and other forms of incitement to commit illegal and other socially dangerous actions; b) recruitment and other forms of involvement in the commission of illegal and other socially dangerous processes; c) inciting hatred or enmity; d) falsification of history or the image of historical memory; e) deception (misinformation); f) manipulation of consciousness; g) intimidation and coercion; h) insult and other forms of humiliation of human dignity. A matrix of threats to informational and psychological security (IPS) has been developed, which reflects a wide range of threats to IPS in the political, social, cultural and international spheres.
Approaches to: determination of national interests in the information sphere have gained further development and their author's interpretation has been provided; determination of the purpose, tasks and directions of providing IPS and, based on the analysis of normative legal documents of Ukraine in the field of information security, determination of additional tasks for providing IPS. The acquirer has developed a Passport of threats to information security, defined the tasks and functions of providing IPS.
The concept of: public-administrative mechanism for ensuring informational and psychological security has also been clarified; information and psychological security; political and legal mechanism, legal provision of IPS; the system of legal protection of the IPS.
The dissertation outlines practical proposals for improving public management mechanisms for ensuring informational and psychological security, defines measures to ensure it, which are divided into 4 groups: 1) regulation, in particular, limitation of information flows; 2) organization of information flows (in particular, initiating the dissemination of certain information); 3) distribution of methods and means of information processing and assessment; 4) formation of group and individual psychological protection. The main provisions of the Project of the strategic planning document - «Concept of informational and psychological security of Ukraine» have been developed, which represents a system of views on ensuring informational and psychological security as a part of informational and national security of Ukraine. The project reflects the main threats to the informational and psychological security of Ukraine; goals, tasks, principles and priority areas of activity of authorized state authorities, organizations and other entities involved in ensuring informational and psychological security in accordance with the legislation of Ukraine.
The methodological basis of the research is a complex of general scientific methods of cognition: analysis, synthesis, abstraction, generalization, induction, deduction, and other special methods. In the process of researching the problems of legal provision of information and psychological security, general scientific methods (abstraction, analysis, synthesis, analogy, induction, deduction, modeling) and private methods of scientific knowledge were used, including: sociological and statistical methods (when investigating threats to information and psychological security); formal-legal method and comparative-legal method (when analyzing the mechanism of legal regulation of ensuring informational and psychological security); structuralfunctional method (when studying the information and psychological security system).
The work has a practical significance, which consists in the fact that the scientific research results, conclusions and practical recommendations substantiated and developed in the dissertation constitute a theoretical and methodological basis for the practical improvement of public management mechanisms for ensuring informational and psychological security of Ukraine.

Keywords: public administration mechanism, national security, informational and psychological security, information security, cyber security, threat passport, political and legal mechanism, hybrid warfare, information warfare, threats to information security, state management practice, informational and psychological influences.

Канарський В. С. Публічно-управлінські механізми забезпеченняінформаційно-психологічної безпеки України в умовах гібридної війни : дис. ... д-ра філос. : 281 Публічне управління та адміністрування / Канарський Володимир Сергійович. – Київ, 2023. – 189 с.