КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ І РАДІАЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Getmanets, О.
Nekos, А.
Гетманець, O.
Некос, A.
Пеліхатий, М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
86
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
75
Кінцева сторінка :
79
Цитування :
[APA 7] Getmanets, О., Nekos, А., Гетманець, O., Некос, A., & Пеліхатий, М. (2019). КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ І РАДІАЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(86), 75–79. https://doi.org/10.17721/1728-2713.86.11
[ДСТУ] КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ І РАДІАЦІЙНИЙ МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ / О. Getmanets та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2019. Т. 3, № 86. С. 75—79. DOI: 10.17721/1728-2713.86.11 (дата звернення: 25.07.2026).
Побудова поля радіаційного фону на місцевості на підставі даних вимірювань, що були проведені в кінцевому числі точок, – одне з найважливіших завдань радіаційного моніторингу. Мета роботи: дослідження можливості застосування кластерного аналізу для завдань радіаційного моніторингу довкілля. Кластерний аналіз є багатовимірним статистичним аналізом. Його головне призначення – розбиття множини досліджуваних об'єктів (точок спостережень) на однорідні групи або кластери, тобто вирішується завдання класифікації даних і виявлення в них певної структури. Методи досліджень: вимірювання потужності амбієнтної дози безперервного рентгенівського і гамма-випромінювання на місцевості за допомогою дозиметра МКС-05 "ТЕРРА-0", обробка отриманих даних методами кластерного аналізу із застосуванням комп'ютерної програми "Statistics-10", при цьому кожна точка кластера характеризувалася трьома координатами: двома координатами на місцевості й потужністю амбієнтної дози випромінювання в цій точці; відстанню між двома точками була обрана евклідова відстань. Результати: після обробки даних із застосуванням різних способів кластеризації: методу ближнього сусіда, методу зваженого попарного середнього і методу Варда було встановлено, що результати аналізу якісно практично збігаються між собою, це доводить достовірність застосування кластерного аналізу для задач радіаційного моніторингу місцевості й побудови карт радіаційного забруднення. Висновки: у роботі вперше сформульовано поняття "радіаційного кластера", що об'єднує координати на площині з потужністю амбієнтної дози; доведена можливість застосування кластерного аналізу для побудови карти радіаційного забруднення довкілля шляхом послідовного проектування від більш пов'язаних до менш пов'язаних радіаційних кластерів на площину контрольованої зони. У цьому сенсі кластерний аналіз аналогічний операторному підходу до побудови поля радіації. Для подальших досліджень становить певний інтерес вивчення питань інтеграції кластерного аналізу з геоінформаційними системами.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
468.21 KB
Контрольна сума :
(MD5):deaf654971ac26f920042c75f50f74e9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International