Моделювання соляно-купольних структур у глибинному домені з використанням трасування променів та аналізу сейсмічних атрибутів

Русаченко, Н., Пастушенко, Т., Вижва, С. (2024). Salt-dome structures modeling in depth domain using ray tracing and seismic attribute analysis. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 3(106), 42–46. https://doi.org/10.17721/1728-2713.106.05

Вступ. Збільшення ресурсної бази та видобутку вуглеводнів є основною метою сейсморозвідувальних робіт. У зв'язку з наявністю в геологічному середовищі соляних діапірів, розломів, скидів і підкидів з'являються характерні особливості сейсмічного сигналу – розрив суцільності фази і значне згасання амплітуди без розриву суцільності фаз. Іноді такі геологічні утворення ідентифікуються ослабленням сейсмічного сигналу або навіть відсутністю відбиттів у сейсмо-хвильовому полі. Часто на ділянках розвитку солянокупольної тектоніки взагалі неможливо простежити відбивальні горизонти. Для достовірного відображення місця розлому, крутопадаючих чи вертикальних контактів необхідно вдосконалити підхід до роботи з даними на ділянках з густою сіткою розломів і складною геологією.
Методи. У дослідженні представлено комплексний підхід моделювання променів від кожного приймача сейсмічних сигналів до кожного біна на відбивальній границі. Потім відбиті промені поширювалися в геологічному середовищі від відбивальної границі до заданого положення сейсмічного приймача. Оскільки характер і швидкість їхнього поширення різні, то є можливість отримати додаткову інформацію із зон, екранованих розломами чи вертикальними контактами, дослідити траєкторії поширення сейсмічної енергії та зони її фокусування/дефокусування. Перевірка сейсмічного зображення та його геологічної змістовності була виконана за допомогою аналізу сейсмічних атрибутів.
Результати. Трасування променів дало змогу проаналізувати зону поганого освітлення під соляними крилами. Під час подальших кроків, таких як обробка та інтерпретація, трасування променів надало додаткову інформацію для оконтурення діапіру. Як додатковий інструмент для визначення меж соляної структури використано аналіз сейсмічних атрибутів. Це сприяло аналізу динамічних і кінематичних параметрів сейсмічного поля та на основі цих характеристик картографуванню меж соляного тіла.
Висновки. Комплексний підхід із залученням кількох методів допоможе розв'язати завдання простеження сейсмічних горизонтів на ділянках, що оточують зони розломів зі слабким сейсмічним сигналом. Достовірніше геологічне зображення можна отримати, лише використовуючи комплексні підходи, що передбачають не тільки сейсмічне оброблення, але й трасування променів, аналіз сейсмічних атрибутів. Комплексне застосування методик демонструє геологічно змістовні результати та створює передумови для відкриття нових родовищ і пасток вуглеводнів, які приурочені до зон розвитку солянокупольної тектоніки Дніпровсько-Донецької западини.