Афектоніми в мовній картині світу українців ХХІ ст.

Грицина З. Афектоніми в мовній картині світу українців ХХІ ст. Українське мовознавство. 2024. Вип. 1 (54). С. 160-176.

Вступ. Афектоніми – це мовні засоби з притаманним їм позитивно-оцінним забарвленням, що виражається емоційними лексемами на різних мовних рівнях. Такі одиниці в сучасній українській пісенній ліриці не були предметом лінгвістичного дослідження, що й зумовило актуальність пропонованої статті. Вивчення афектонімів у текстах сучасних українських пісень допоможе зрозуміти їхню роль у мовній картині світу українців ХХІ століття.
Методи. Для виконання поставлених у дослідженні завдань застосовано системний, контекстуальний і компонентний аналіз з елементами описового і функціонального методу.
Результати. Афектонімам властиве лексико-семантичне розмаїття, цей клас слів постійно збагачується завдяки творчості комунікантів. Ключовою особливістю афектонімів є їхня спрямованість на те, щоб викликати реакцію адресата.
Сучасні українські гурти та виконавці використовують афектоніми таких лексико-семантичних груп: 1) зооморфізми; 2) флоризми; 3) лексеми на позначення людей за зовнішніми ознаками та ставленням до них мовця; 4) назви з астрономічним та метеорологічним значенням; 5) назви міфологічних істот, героїв відомих творів; 6) назви титулів; 7) назви зі значенням коштовності; 8) лексеми з негативною семантикою, ужиті в пестливому значенні; 9) назви абстрактних понять; 10) ввічливі та офіційні форми; 11) назви предметів побуту; 12) назви зі значенням ʻкоханийʼ.
У текстах сучасних українських гуртів і виконавців переважають афектоніми іменникового типу через їхню здатність виражати глибокі емоції. Прикметники вживають рідше, оскільки їхня емоційна насиченість нижча, але нестягнені форми прикметників жіночого роду свідчать про продовження фольклорних традицій. Музиканти використовують афектоніми для створення складних виражень емоцій і звукових образів у ліриці.
Висновки. Доведено, що афектоніми посідають чільне місце у творчому доробку сучасних авторів музичних тестів. Ці одиниці є продовженням української народнопісенної традиції, а також органічним компонентом спілкування і творчості як попередніх поколінь, так і сучасних українців.