Євроатлантичні стандарти стратегічних комунікацій: теоретичні засади та журналістські підходи до інтерпретації

Братина, З. (2025). Євроатлантичні стандарти стратегічних комунікацій: теоретичні засади та журналістські підходи до інтерпретації. Наукові записки Інституту журналістики, 2(87), 148–157. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.12

Мета статті – з’ясувати євроатлантичні стандарти стратегічних комунікацій та визначити журналістські інтерпретаційні моделі у цьому процесі. Дослідження побудоване на поєднанні теоретико-методологічних підходів до стратегічних комунікацій і практичних моделей журналістської інтерпретації, зокрема таких як раціоналістична, критична та наративна, що дало змогу розкрити специфіку інтеграції України у євроатлантичний комунікаційний простір. Застосування контент-аналізу дало можливість виокремити ключові принципи стратегічних комунікацій НАТО та ЄС – достовірність, прозорість, інституційну координацію та демократичну підзвітність. Порівняльний метод дозволив зіставити євроатлантичні стандарти з українськими практиками та виявити як позитивні тенденції (розвиток фактчекінгу, використання цифрових платформ, журналістика публічної дипломатії), так і проблемні зони (інституційна фрагментарність, залежність частини медіа від політичних груп). У дослідженні: систематизовано концептуальні визначення стратегічних комунікацій у працях західних і українських авторів, а також у нормативних документах НАТО та ЄС; виявлено роль журналістики як посередника й легітиматора у процесі стратегічних комунікацій, з акцентом на її функції у формуванні довіри й забезпеченні публічного діалогу; досліджено виклики для України, зокрема дезінформаційні кампанії Росії, інституційну слабкість та потребу гармонізації з євроатлантичними стандартами; проаналізовано інтеграцію журналістських практик (фактчекінг, наративні стратегії, цифровізація, журналістика публічної дипломатії) у сферу стратегічних комунікацій; обґрунтовано результативність застосованих методів, які дозволили розглянути стратегічні комунікації як багаторівневу систему, що поєднує політичні, медійні та суспільні виміри. Підсумовується, що журналістика виступає не лише каналом поширення стратегічних меседжів, а й чинником їх інтерпретації та легітимації у демократичному суспільстві.