Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі Сходу України

Данилюк, І.В., & Богучарова, О.І. (2021). Особливості стратегії акультурації та соціокультурної адаптації студентів-переселенців зі Сходу України. Український психологічний журнал, 1(15), 24-48. https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).2

У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015-2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку – студентської молоді з неконтрольованих територій Сходу України. Молоді переміщені особи юнацького віку, які акультурувалися, відрізнялися за місцем акультурації, у якому вони мешкали, у мегаполісі – великому місті Дніпро чи маленькому – Сєверодонецьку (передмісті колишнього українського мегаполісу, а зараз непідконтрольного в межах України Луганську, ОРДЛО). Як провідні перш за все серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців.
Результати демонструють суттєві відмінності у виборі стратегій акультурації студентами-переселенцями залежно від місця проживання (мегаполіс або маленьке містечко) та типу психологічної адаптації (відчуття благополуччя через соціальну допомогу або відчуття благополуччя внаслідок особистісних характеристик і україномовної компетентності). Установка представників етнічної меншини студентів-переселенців з неконтрольованих територій Сходу України на інтеграцію тим вища, чим вищий рівень психологічної адаптації разом з україномовною компетентністю. Прямі кореляції виявлено між наміром залишитися в Україні та суб’єктивними і об’єктивними чинниками, а саме: чим вищий рівень україномовної компетентності, тим більше характеристики місця проживання мають відповідати особистісним рисам, цінностям та показникам психологічного благополуччя.
Акультураційні очікування вибірки місцевих студентів щодо студентів-переселенців у обох містах включають достатньо високий асимілятивний потенціал, що має опосередкований негативний ефект на психологічне благополуччя студентської молоді з непідконтрольних територій. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України.