ОЗНАКИ ІМПАКТОГЕНЕЗУ В ПРОДУКТАХ САМОСТІЙНИХ ЦЕНТРІВ ВИВЕРЖЕННЯ ЗАХІДНОГО ПРИЕЛЬБРУССЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2014
Автор(и) :
Дьоміна, Л.
Промислова, М.
Мишенкова, М.
Короновський, М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
66
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
33
Кінцева сторінка :
38
Цитування :
[APA 7] Дьоміна, Л., Промислова, М., Мишенкова, М., & Короновський, М. (2014). PRODUCTS OF WESTERN FORE-ELBRUS AUTONOMOUS ERUPTIONS: TRACES OF IMPACT GENESIS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(66), 33–38. https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.06
[ДСТУ] PRODUCTS OF WESTERN FORE-ELBRUS AUTONOMOUS ERUPTIONS: TRACES OF IMPACT GENESIS / Л. Дьоміна et al. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2014. Vol. 3, no. 66. P. 33—38. DOI: 10.17721/1728-2713.66.06 (date of access: 17.07.2026).
До імпактогенезу відносять перетворення гірських порід під впливом ударних хвиль. Глибинний тип імпактогенезу обумовлений глибинними вибухами ущільнених флюїдів. Флюїдоліти характеризуються специфічними структурами і текстурами, мінеральним і хімічним складом, геологічною будовою тіл, що дозволяє відрізнити їх від подібних осадових і туфогенних порід. У продуктах самостійних центрів виверження Західного Приельбрусся описано шість видів вулканічного скла, що різняться за складом, у тому числі, близьких до плагіоклазових і кварцових. Такий набір вихідних розплавів є наслідком ендогенного імпактогенезу. При вивченні гіперстенів, біотитів, плагіоклазів вулканітів встановлений різко відмінний їхній генезис, що має як зв'язок із магматизмом, так і ряд ознак, які вказують на їхню ксеногенну природу, а також численні риси деформацій і метаморфічних змін. Запропоновано модель еволюції неоген-четвертинного магматизму кавказького сектору Альпійського складчастого пояса з провідною роллю окислення глибинних трансмагматичних флюїдів, з відповідним місцем процесів ендогенного імпактогенезу. Окислення основних компонентів флюїду (H2, CH4, CO) відбувається зі значним виділенням тепла, а самі реакції носять вибуховий характер. Концентрація флюїдів та шляхи їх міграції пов'язані з ослабленими зонами розривних порушень у земній корі. Дроблення порід субстрату сприяло інтенсивному плавлению і утворенню одноріднішої за складом магми, що й спостерігається в продуктах виверження центру Битюк-Тюбе при переході від флюїдолітів до флюїдолітолав і пемзи. Глибинні вибухи флюїдів ініціюють, з одного боку, плавлення субстрату, а з іншого – готують і розробляють канали, по яких згодом інтрудується магматичний матеріал. Перші порції вивержень представляли собою рідко-газово-тверду суспензію, в якій власне магматичний матеріал становив всього лише кілька відсотків, з якої магматичні породи не утврювалися. Надалі, при прогресуючому плавленні субстрату, кількість газовотвердої складової в продуктах виверження знижується, а частка розплаву, навпаки, поступово збільшується; збільшується в'язкість, а швидкість течії сповільнюється. Нарешті, фінішні виверження представлені найбільш в'язкими магматическими розплавами, з яких утворюються пемзи. Вони фактично залишаються на місці виверження, оскільки не здатні до течії. Ендогенний імпактогенез, мабуть, проявлявся значно ширше, ніж це прийнято вважати в даний час, і передував не тільки прояву основного, ультраосновного і лужного магматизму, але відігравав також провідну роль у зародженні кислих магм в межах земної кори колізійних областей.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.1 MB
Контрольна сума :
(MD5):0d867de185353ed5c48e2badd025bf2c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International