ПОСТКОМОЦІЙНИЙ СИНДРОМ ЯК ПРОБЛЕМА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВОЄННИЙ ЧАС: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 червня 2025 р.
Автор(и) :
Кравченко, Катерина
Ліщук, Владислав
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
1728-2217
Початкова сторінка :
25
Кінцева сторінка :
31
Цитування :
[APA 7] Кравченко, К., & Ліщук, В. (2025). POST-CONCUSSION SYNDROME AS A CHALLENGE FOR SCIENTIFIC RESEARCH DURING WARTIME: A THEORETICAL REVIEW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences, (2), 25–31. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.62.25-31
[ДСТУ] Кравченко К., Ліщук В. POST-CONCUSSION SYNDROME AS A CHALLENGE FOR SCIENTIFIC RESEARCH DURING WARTIME: A THEORETICAL REVIEW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences. 2025. no. 2. P. 25—31. DOI: 10.17721/1728-2217.2025.62.25-31 (date of access: 17.07.2026).
В с т у п . У статті наведено результати теоретичного огляду проблематики посткомоційного синдрому (далі ПКС) військовослужбовців, яка пов'язана з особливостями ведення бойових дій, а саме використанням ворогом різноманітного озброєння (артилерії, FPV-дронів, КАБ, КАР, важкої техніки та інших засобів), що призводить до численних випадків черепно-мозкових травм (33 % від загальної кількості отриманих поранень). ПКС суттєво впливає на здатність військовослужбовців виконувати завдання в бойових умовах (ухвалення рішень, реакцію на стресфактори, увагу тощо), значно погіршуючи якість їхнього життя і професійну діяльність. За відсутності якісної діагностики (особливо на ранніх етапах у польових умовах), психологічного відновлення та реабілітації ПКС може значно знизити боєздатність підрозділів Збройних сил України (особливо це стосується військовослужбовців, які після зазначеної травматизації продовжують виконувати завдання за призначенням, а таких більшість). Усе це формує потребу в ретельному вивченні зазначеного питання, розробленні простих скринінгових інструментів для проведення діагностики в польових умовах, додатковому навчанні командирів, медиків і психологів щодо візуального оцінювання симптоматики ПКС і вдосконалення заходів відновлення та реабілітації.
М е т о д и . Були використані теоретичні методи, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, систематизації. Була проаналізована література зарубіжних та українських авторів, що містить суто наукову й актуальну на сьогоднішній день інформацію.
Р е з у л ь т а т и . Визначено особливості ПКС, а саме: 1) він є наслідком органічного ураження головного мозку й основне його лікування є сферою медичних працівників; психологічні втручання мають важливу, але другорядну функцію; 2) виникає через кілька тижнів або місяців після травми; 3) окрім неврологічних і соматичних виявів має і психічні, що дає змогу психологам приєднатися до відновлення пацієнта під час реабілітаційних заходів; 4) важливим є виявлення ПКС на ранніх стадіях, адже психологічні (когнітивні й емоційно-поведінкові) і фізичні порушення без відповідного відновлення розвиваються дуже швидко та згодом можуть набувати хронічного характеру, сприяти й підсилювати швидкість розвитку інших розладів.
В и с н о в к и . Вивчення наукової літератури дало змогу визначити, що вияви ПКС у військовослужбовців мають комплексний характер і поєднують афективні, когнітивні, соматоформні та ПТСР-подібні симптоми (приблизно у 40 % респондентів). Зазначені симптоми не зникають самостійно, часто набувають затяжного або хронічного перебігу, потребують спеціалізованої діагностики й тривалого психологічного супроводу.
М е т о д и . Були використані теоретичні методи, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, систематизації. Була проаналізована література зарубіжних та українських авторів, що містить суто наукову й актуальну на сьогоднішній день інформацію.
Р е з у л ь т а т и . Визначено особливості ПКС, а саме: 1) він є наслідком органічного ураження головного мозку й основне його лікування є сферою медичних працівників; психологічні втручання мають важливу, але другорядну функцію; 2) виникає через кілька тижнів або місяців після травми; 3) окрім неврологічних і соматичних виявів має і психічні, що дає змогу психологам приєднатися до відновлення пацієнта під час реабілітаційних заходів; 4) важливим є виявлення ПКС на ранніх стадіях, адже психологічні (когнітивні й емоційно-поведінкові) і фізичні порушення без відповідного відновлення розвиваються дуже швидко та згодом можуть набувати хронічного характеру, сприяти й підсилювати швидкість розвитку інших розладів.
В и с н о в к и . Вивчення наукової літератури дало змогу визначити, що вияви ПКС у військовослужбовців мають комплексний характер і поєднують афективні, когнітивні, соматоформні та ПТСР-подібні симптоми (приблизно у 40 % респондентів). Зазначені симптоми не зникають самостійно, часто набувають затяжного або хронічного перебігу, потребують спеціалізованої діагностики й тривалого психологічного супроводу.
Ключові слова :
посткомоційний синдром військовослужбовці – учасники бойових дій фізичні емоційноповедінкові та когнітивні симптоми посткомоційного синдрому наслідки черепно-мозкової травми Психологія діяльності в особливих умовах медична психологія post-concussion syndrome military personnel – combatants physical emotional-behavioural and cognitive symptoms of postconcussion syndrome consequences of traumatic brain injury Psychology of activity in special conditions medical psychology
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
593.64 KB
Контрольна сума :
(MD5):87d1928bd93cdc004146dc555d354bb9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International