Логіка в Університеті Св. Володимира (1834-1917 роки)

Васильчук В. А. Логіка в Університеті Св. Володимира (1834-1917 роки) : дис. ... доктора філософії : 033 Філософія. Київ, 2026. 213 с.

Васильчук В. А. Логіка в Університеті Св. Володимира (1834-1917 роки). — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія» (03 — «Гуманітарні науки»). — Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2026.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню логіки в Університеті Св. Володимира у ХІХ — на початку ХХ століттях. У дослідженні вказана проблематика розглядається в історико-культурному контексті, для кращого розкриття теми та головних чинників, які вплинули на формування логічної традиції в Університеті Св. Володимира.
У дисертаційній роботі сформовано головний корпус праць, які складають джерельну базу дослідження. Для аналізу цієї теми використовувалися матеріали не тільки логічного та філософського спрямувань, а й історичні джерела, для цілісного розуміння контексту. Важливе місце у дослідженні посідають архівні матеріали, які поділені на організаційні матеріали (листи, накази, довідки, програми) та рукописні лекції та конспекти викладачів Університету Св. Володимира та Київської духовної академії. Наявні джерела стосуються розгляду логіки, історії логіки, української історії філософії, філософії у Київській духовній академії, філософії Університету Св. Володимира. Проте, комплексне дослідження логіки в Університеті Св. Володимира від початку його створення до 1917 року пропонується вперше.
Таким чином, метою дисертаційного дослідження є реконструкція еволюції логіки як науки та навчальної дисциплінив в Університеті Св. Володимира в історико-культурному контексті. Опираючись на мету, в дисертаційній роботі запропоновано пʼять завдань, які були розвʼязані відповідно до запропонованого методологічного інструментарію у дисертації.
Джерельна база розділена за такими типами для зручнішого огляду: 1. друковані праці та підручники викладачів Університету Св. Володимира; 2. архівні матеріали (2.1. організаційні архівні матеріали, 2.2. рукописні матеріали викладачів КДА та Університету Св. Володимира); 3. друковані праці та лекції викладачів КДА; 4. праці науковців, які досліджували логіку та історію в Університеті Св. Володимира та КДА; 5. праці фундаторів сучасної логіки; 6. інші підручники та праці з логіки у Російській імперії поза Університетом Св. Володимира; 7. історичні та історико-філософські джерела для порівняння освітніх та навчальних процесів у Австро-Угорській імперії та Російській імперії.
На підставі порівняльно-історичного методу було здійснено співставлення наукових та освітніх процесів на землях, які, на період ХІХ століття, входили до складу Австро-Угорської та Російської імперій. Для порівняння використовувалися наступні ознаки: українська мова в освітньому та наукових процесах; вплив духовенства на освітній та науковий процеси; стан освіти та науки загалом і розвиток логіки зокрема. Відтак, на теренах Російської імперії спостерігається тотальна русифікація та асиміляція населення в усіх сферах; заборони української мови; значний вплив духовенства на університетську освіту; законсервованість освіти та науки у межах імперії, наслідування німецької традиції у логіці.
З іншого боку, у Австро-Угорській імперії спостерігається тенденція підтримки української мови з боку австрійського уряду, але супротив зустрічається зі сторони польської шляхти. Вплив духовенства на світські заклади освіти незначний, хоч і у початковій та середній школі важливу роль відіграє греко-католицька церква. Щодо розвитку науки, то дослідники проходили стажування в університетах як і у межах імперії, так і за її межами.
У контексті порівняння наукових процесів, у дисертаційній роботі розглянуто праці логіків, які були написані на українських землях, що входили до Австро-Угорської імперії. Серед них праці Т. Мандибура, Г. Костельника, С. Балея, І. Копача.
Ґрунтуючись на архівних матеріалах, при аналізі логічної спадщини Київської духовної академії, у дисертаційній роботі зʼясовано, що логіка розглядалася у тандемі з психологією та / або гносеологією. У дисертаційній роботі розглядаються лекції та конспекти таких викладачів: В. Карпов, Й. Міхневич, П. Юркевич, П. Ліницький, С. Остроумов. Аналізуючи структуру лекцій викладачів академії можна сказати, що логічним ідеям притаманні відголоски «вольфіанської» системи в логіці, а розгляд логічної проблематики зумовлений пошуками відповідей на богословські питання.
Використовуючи хронологічний метод у дисертації реконструйовано список викладачів з логіки в Університеті Св. Володимира: О. Новицький (~ 1834 - 1850); П. Авсенєв (~ 1838 - 1844); С. Гогоцький (~1845 - 1850; 1862- ~1876); І. Скворцов (1850 - ~1859); Н. Фаворов (1859 - ~ 1895); О. Козлов (1876 - 1887); О. Гіляров (~ 1887 - 1892); Г. Челпанов (1892 - 1907); П. Тихомиров (1907 - ~1917); В. Зеньковский (~ 1912/15 - ~1917).
При аналізі навчальних програм з логіки, зʼясовано, що вони були сформовані за класичними схемами, які зустрічаються у німецьких підручниках XVIII-XIX століть (Х. Зігварт, Т. Ліппс). Певні положення у програмах та планах лекцій могли змінюватися, але основу становили такі теми: визначення логіки, поняття, судження, логічні закони, умовивід, дедукція, індукція.
Системне дослідження праць та архівних документів викладачів логіки в Університеті Св. Володимира показує, що можна виокремити такі напрямки, які формували логіку як навчальну дисципліну в Університеті Св. Володимира. На початку логіка орієнтувалася на рецепцію німецької традиції і відтворення її головних положень (О. Новицький). Продовжуючи традицію Київської духовної академії, логіка є частиною філософії (С. Гогоцький) або виступає спільно із гносеологією. Пізніше створюються самостійні підручники логіка відділяється від психології (Г. Челпанов) і починається критика гносеологізму у логіці (П. Тихомиров).
Отримані результати дослідження розкривають специфіку викладання логіки в Університеті Св. Володимира з 1834 року по 1917 років. Дисертаційне дослідження може використовуватися при формуванні навчальних курсів з історії логіки та історії філософії для студентів гуманітарних спеціальностей університетів і виступати підґрунтям для подальших досліджень.
Ключові слова: логіка, історія логіки, історія логіки в Україні, історія філософії в Україні, філософія, історія філософії, Університет Св. Володимира, Київська духовна академія, логічна методологія історико-філософського дослідження, викладачі логіки в Університеті Св. Володимира, викладачі логіки в Київській духовній академії.