Параметри
Післявоєнне відновлення туризму на основі сталого розвитку: кейс застосування ETIS у Куцурубській територіальній громаді
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Попова, Вероніка Ігорівна
Національний екологічний центр України
Крисінська, Діана Олександрівна
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Тимченко, Інна Вікторівна
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Грубий, Микола Васильович
Національний університет кораблеюудування імені адмірала Макарова
Мова основного тексту :
English
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
81
ISSN :
2308-135X
Початкова сторінка :
63
Кінцева сторінка :
70
Цитування :
Kiptenko, V., Popova, V., Krysinska, D., Tymchenko, I., & Hrubyi M. (2025). Sustainabiility-Based Post-War Tourism Recovery: Case of the ETIS Application in Kutsurub Territorial Community (Mykolaiv Oblast). Geography and tourism, (81), 63–70. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.81.63-70
Мета дослідження: Оцінити перспективи сталого туризму у повоєнному відновленні територіальної громади Куцуруб шляхом застосування Європейської системи туристичних індикаторів (ETIS).
Методи: Порівняльний аналіз даних релевантних профілю ETIS, огляд наукових публікацій, аналіз вторинних даних з урядових та місцевих джерел.
Результати: Різноманітні природні, культурні та соціальні активи, включаючи, але не обмежуючись, Національний історико-археологічний заповідник «Ольбія», Південний Буг, річки Інгул та Бузько-Інгулський лиман, зазнають наслідків військових дій та окупації. Застосування ETIS дозволяє систематизувати активи та узагальнити показники стану туризму в громаді станом на 2024-2025 роки. Розробка профілю KTC розширює уявлення про доступні ресурси та перспективи диверсифікації туристичних продуктів, орієнтованих на сталий розвиток. Результати пропонують вектори для післявоєнного відновлення, що охоплюють рекреаційну та культурну діяльність, науку та археологію, природний (включаючи підводний), сільський та екологічний туризм, з потенціалом для подій та творчої діяльності, пов'язаної з туризмом нематеріальної культурної спадщини. Аналіз попередніх стратегій підкреслює необхідність подальшого впровадження ETIS та посилення політики та планування для «зелених» та «блакитних» рішень для захисту культурної спадщини та біорізноманіття, адаптації до зміни клімату та суміжних сфер, за підтримки продуманих комунікаційних стратегій та цифровізації.
Наукова новизна: Інтеграція ETIS з підходами до післявоєнного відновлення в межах територіальної громади України, з акцентом на перспективи розвитку сталого туризму.
Актуальність: Надає новаторський практичний приклад використання європейських інструментів для планування сталого туризму на основі фактичних даних у постконфліктних регіонах, враховуючи управлінський, економічний, соціальний, культурний та екологічний впливи.
Практичне значення: Результати дослідження надають розуміння рішень щодо адаптації європейських інструментів до післявоєнного відновлення туризму в Україні. Результати інформують місцеві органи влади про систематизований та узагальнений стан туристичних активів і продуктів, а також рекомендують майбутні рішення та кроки для розробки політики та планування. Ключові слова: сталий розвиток; ETIS; післявоєнне відновлення; планування туризму; Куцуруб, територіальна громада.
Методи: Порівняльний аналіз даних релевантних профілю ETIS, огляд наукових публікацій, аналіз вторинних даних з урядових та місцевих джерел.
Результати: Різноманітні природні, культурні та соціальні активи, включаючи, але не обмежуючись, Національний історико-археологічний заповідник «Ольбія», Південний Буг, річки Інгул та Бузько-Інгулський лиман, зазнають наслідків військових дій та окупації. Застосування ETIS дозволяє систематизувати активи та узагальнити показники стану туризму в громаді станом на 2024-2025 роки. Розробка профілю KTC розширює уявлення про доступні ресурси та перспективи диверсифікації туристичних продуктів, орієнтованих на сталий розвиток. Результати пропонують вектори для післявоєнного відновлення, що охоплюють рекреаційну та культурну діяльність, науку та археологію, природний (включаючи підводний), сільський та екологічний туризм, з потенціалом для подій та творчої діяльності, пов'язаної з туризмом нематеріальної культурної спадщини. Аналіз попередніх стратегій підкреслює необхідність подальшого впровадження ETIS та посилення політики та планування для «зелених» та «блакитних» рішень для захисту культурної спадщини та біорізноманіття, адаптації до зміни клімату та суміжних сфер, за підтримки продуманих комунікаційних стратегій та цифровізації.
Наукова новизна: Інтеграція ETIS з підходами до післявоєнного відновлення в межах територіальної громади України, з акцентом на перспективи розвитку сталого туризму.
Актуальність: Надає новаторський практичний приклад використання європейських інструментів для планування сталого туризму на основі фактичних даних у постконфліктних регіонах, враховуючи управлінський, економічний, соціальний, культурний та екологічний впливи.
Практичне значення: Результати дослідження надають розуміння рішень щодо адаптації європейських інструментів до післявоєнного відновлення туризму в Україні. Результати інформують місцеві органи влади про систематизований та узагальнений стан туристичних активів і продуктів, а також рекомендують майбутні рішення та кроки для розробки політики та планування. Ключові слова: сталий розвиток; ETIS; післявоєнне відновлення; планування туризму; Куцуруб, територіальна громада.
Галузі знань та спеціальності :
242 Туризм і рекреація
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
347.48 KB
Контрольна сума:
(MD5):a782a0e0fd0d1ee149a199cb6a6e9630
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2308-135X.2025.81.63-70