Польська та українська польськомовна проза XVII cт.: риторика, жанри, інтертекст

Дисертація є першим літературознавчим комплексним дослідженням польськомовної прози XVII ст. України та Польщі у межах єдиної субкультури давньої Речі Посполитої. На основі принципів біблійної герменевтики західного і східного спрямувань представлено макротекст прозової літератури раннього та зрілого бароко, створеної польською мовою. Проблематика роботи зосереджена на представленні жанрової своєрідності вибраного для аналізу прозового текстового масиву, його тематичної інтерференції та полемічної варіативності, а також художньої амбівалентності, вираженої за посередництвом концептичних структур та інших риторичних засобів. Простежуючи розвиток польськомовного письменства XVII ст., ми свідомо не обмежуємо його термінами «раннє бароко» («зародження бароко»), «високе (зріле) бароко» та «пізнє бароко», пам’ятаючи про паралітературні явища досліджуваної доби й ті твори, які були створені на помежів’ї літературних етапів, зокрема в поренесансні роки. Розмиті межі самого періоду бароко – це теж певна перешкода у вживанні однозначних визначень щодо окремих ґатунків польськомовної прози. З огляду на ці чинники пропонуємо дещо розширити термінологічну базу, доповнивши її дефініціями «добароковий» і «бароковий період». Ще однією важливою заувагою є питання щодо верхніх рамок бароко, яке у XVIII ст. поступово занепадало. У цій науковій розвідці обмежимося попереднім сторіччям, у такий спосіб підкресливши його унікальність як колиски художнього слова, потуги барокового феномену на українських і польських землях.

Сухарєва С. В. Польська та українська польськомовна проза XVII cт.: риторика, жанри, інтертекст : дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.03 – література слов’янських народів і 0.01.01 – українська література / Сухарєва Світлана Володимирівна. - Київ, 2017. - 462 с.