Територіальні громади сіл, селищ та міст як суб'єкти цивільного права

Становлення та розвиток місцевого самоврядування нерозривно пов’язані з активізацією участі територіальних громад у цивільних відносинах. Правові передумови їх участі у цих відносинах передбачені у відповідних положеннях нового Цивільного кодексу України, який у розвиток відповідних положень Конституції України вперше визнав їх учасниками цивільних відносин. Проведене дослідження правового становища територіальних громад як суб’єктів цивільного права дає підстави сформулювати такі основні висновки та рекомендації.
Для характеристики територіальних громад як суб’єктів цивільного права вихідне значення має поняття «суб’єкт цивільного права», під яким на найвищому рівні теоретичного узагальнення слід розуміти індивіда (фізичну особу) або колектив (організацію), які є носіями цивільних прав та обов’язків й які можуть бути учасниками (суб’єктами) цивільних правовідносин. Суб’єкти цивільного права, залежно від того, кому належать цивільні права та обов’язки – індивіду (фізичній особі) чи колективному утворенню (організації) – можуть поділятися на індивідуальних та колективних суб’єктів. За змістом ст. 2 ЦК України до першої групи належать фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), а до другої групи – юридичні особи, держава, АРК, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права. При цьому за загальним правилом суб’єктами цивільного права можуть виступати лише колективні утворення (організації), які мають статус юридичної особи, тоді як у публічних галузях права суб’єктами права можуть виступати колективні утворення (організації), які не мають статусу юридичної особи, у зв’язку з чим поняття «суб’єкт цивільного права» є вужчим за поняття «суб’єкт права».
Основу цивільно-правового статусу суб’єктів цивільного права становить комплекс їх цивільних прав та обов’язків, встановлених нормами
цивільного законодавства. При цьому цивільно-правовий статус суб’єктів цивільного права є складовою частиною їх загального правового статусу як суб’єктів права, основу якого становить комплекс прав та обов’язків, що встановлюються нормами всіх галузей права. У такому контексті поділ суб’єктів права на суб’єктів цивільного (приватного) права і суб’єктів публічного права виглядає теоретично і практично вразливим, оскільки будь-який суб’єкт права об’єктивно є носієм прав та обов’язків, що визначаються нормами як публічного, так і приватного (цивільного) права.
За змістом цивільного законодавства колективними учасниками цивільних відносин, які формально не визнаються юридичними особами, можуть бути лише держава Україна, АРК, територіальні громади та інші суб’єкти публічного права. При цьому визнання їх учасниками цивільних правовідносин тягне за собою визнання їх суб’єктами цивільного права, що свідчить про теоретичну та практичну вразливість ідей про поділ учасників цивільних відносин на учасників цивільних відносин, які є суб’єктами цивільного права, до яких належать фізичні та юридичні особи, та учасників цивільних відносин, які не є суб’єктами цивільного права, до яких належать держава Україна, АРК, територіальні громади та інші суб’єкти публічного права. Адже зазначені ідеї не узгоджується з визначальними ознаками правовідносин, сторонами (учасниками) в яких можуть бути тільки ті особи, які є носіями відповідних юридичних прав і обов’язків, тобто суб’єктами права. Тому той факт, що держава, АРК та територіальні громади формально не визнаються юридичними особами не порушує їх природи як суб’єктів цивільного права, які беруть участь у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Ключові слова: територіальна громада, суб’єкт цивільного права, цивільна правосуб’єктність, право комунальної власності, цивільні зобов’язання, договірні зобов’язання, позадоговірні зобов’язання.

Борденюк В. В. Територіальні громади сіл, селищ та міст як суб'єкти цивільного права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Борденюк Володимир Васильович. - Київ, 2016. - 253 с.