Концепт істини в умовах постправди та перспективи відновлення класичної епістемологічної парадигми
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Кравцов, Юрій
Цихуляк, Іван
Цой, Тетяна
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
2413-7103
Початкова сторінка :
227
Кінцева сторінка :
237
Цитування :
[APA 7] Кравцов, Ю., Цихуляк, І., & Цой, Т. (2026). Концепт істини в умовах постправди та перспективи відновлення класичної епістемологічної парадигми. Українознавство, (1), 227–237. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356153
[ДСТУ] Кравцов Ю., Цихуляк І., Цой Т. Концепт істини в умовах постправди та перспективи відновлення класичної епістемологічної парадигми. Українознавство. 2026. № 1. С. 227—237. DOI: 10.17721/2413-7065.1(98).2026.356153 (дата звернення: 25.07.2026).
Актуальність статті полягає у тому, що вона стосується не лише абстрактних філософських концептів, а й фактично самих засад суспільного життя. Якщо спільне для всіх уявлення про істину втратиться, про жоден продуктивний діалог неможливо буде говорити, а ще підірветься довіра до науки, освіти, медійної сфери та роботи демократичних інститутів. Щоб цього не сталося, потрібно комплексно досліджувати поняття істини в епоху постправди та аналізувати будь-які можливості, які допоможуть повернутися до класичних епістемологічних моделей.
Мета дослідження – філософське осмислення трансформації поняття істини в епоху постправди та аналіз можливості й доцільності повернення до класичних епістемологічних моделей у сучасному соціокультурному контексті.
Висновки. Як показали результати дослідження, існування феномену постправди не скасовує поняття істини, а радикально змінює умови його функціонування. Класичні епістемологічні моделі стикаються з низкою викликів, пов’язаних із фрагментацією знання, алгоритмізацією комунікації та зростанням ролі емоційних і наративних чинників. Водночас ці моделі не втрачають своєї цінності, якщо розглядати їх не як завершені системи, а як відкриті концептуальні рамки. Саме тому продуктивне «повернення» до класичної епістемології можливе лише у формі критичного переосмислення, а не механічної реставрації. У сучасному контексті істина постає не як статичний результат, а як процес – практика аргументації, перевірки й відповідального мислення. Лише так вона зберігає свій нормативний потенціал і здатність бути орієнтиром у складній інформаційній реальності.
Мета дослідження – філософське осмислення трансформації поняття істини в епоху постправди та аналіз можливості й доцільності повернення до класичних епістемологічних моделей у сучасному соціокультурному контексті.
Висновки. Як показали результати дослідження, існування феномену постправди не скасовує поняття істини, а радикально змінює умови його функціонування. Класичні епістемологічні моделі стикаються з низкою викликів, пов’язаних із фрагментацією знання, алгоритмізацією комунікації та зростанням ролі емоційних і наративних чинників. Водночас ці моделі не втрачають своєї цінності, якщо розглядати їх не як завершені системи, а як відкриті концептуальні рамки. Саме тому продуктивне «повернення» до класичної епістемології можливе лише у формі критичного переосмислення, а не механічної реставрації. У сучасному контексті істина постає не як статичний результат, а як процес – практика аргументації, перевірки й відповідального мислення. Лише так вона зберігає свій нормативний потенціал і здатність бути орієнтиром у складній інформаційній реальності.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
144.54 KB
Контрольна сума :
(MD5):41bcec24a13ac188316b1b3c082cfb75
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International