ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ПОТЕРПІЛОГО В СКЛАДАХ ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТАТТЯМИ 397–400 КК УКРАЇНИ

Куцевич, М. П. (2019). PROBLEMS OF IDENTIFYING SIGNS OF A VICTIM IN THE CRIMES DEPOTS PROVIDED BY ARTICLES397–400 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE. Вісник кримінального судочинства(3), 124–135. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.3/124-135

Анотація. Однією з ключових ознак так званих спеціальних складів злочинів, передбачених у ст.ст.397–400 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 (далі – КК), є потерпілий. На сьогодні доктринальний підхід до тлумачення змісту ознак потерпілого у складах вказаних злочинів вирізняється своєю неточністю і невідповідністю буквальному змісту понять, ужитих на позначення ознак такого потерпілого в спеціальному регулятивному законодавстві. Тому потрібне глибоке наукове переосмислення змісту системи спеціальних кримінально-правових норм, які б забезпечували охорону такого потерпілого.
Мета статті полягає у визначенні основних проблем, які виникають при визначенні ознак потерпілого у складах злочинів, передбачених ст.ст.397–400 КК, та шляхів їх вирішення.
Проведене дослідження продемонструвало такі проблеми:

Поняття «захисник» та «представник, який надає правову допомогу», вжиті законодавцем як такі, що позначають спеціальний правовий статус учасника відповідного провадження.
У складах злочинів, передбачених в ст.ст. 397–400 КК, цілісна характеристика спеціального потерпілого така:


захисник у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги;
близькі родичі захисника у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги захисником;
представник у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги;
близькі родичі представник, у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представником.

Поняттям «представник у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги» не охоплюються учасники процесуального провадження, які називаються представником, однак формально не є такими, які надають правову допомогу.
За межами кримінально-правової охорони, що забезпечується групою спеціальних норм, розташованих у розділі XVIII Особливої частини КК України «Злочини проти правосуддя», а саме ст.ст. 397–400 КК, залишаються п’ять видів учасників процесуального провадження, які здійснюють фактично захист і представництво інтересів іншого учасника процесуального провадження, однак формально їх процесуальна діяльність має іншу назву:

представник потерпілого, юридичної особи, а саме: керівник, інша особа, уповнова-

жена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю – ч. 2 ст. 58 КПК;

законний представник неповнолітнього потерпілого – ст. 59 КПК;
адвокат свідка – ст. 66 КПК;
законний представник учасника справи – ч. 1 ст. 58 ГПК, ч. 1 ст. 58 ЦПК, ч. 1 ст. 57 КАС;
законний представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення – ст. 270 КУпАП.

З метою побудови ефективної системи спеціальної кримінально-правової охорони учасників процесуальних проваджень, які фактично здійснюють функцію представництва інтересів, права та обов’язків інших учасників процесуальних проваджень, необхідні відповідні зміни до ст.ст.397–400 КК.