Параметри
Міжнародно-правове забезпечення розвитку глобального інформаційного суспільства
Дата випуску :
2016
Автор(и) :
Кирилюк Ольга Василівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Пазюк Андрій Валерійович
Анотація :
Проведене дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати наступні висновки, що підтверджують запропоновану у вступі гіпотезу про прогресивний розвиток міжнародного права як результат нормативного відображення питань розвитку глобального інформаційного суспільства. Доведено, що однією з найбільших труднощів міжнародно-правового регулювання досліджуваної сфери є випереджувальні темпи розвитку об’єкту регулювання порівняно із регуляторною спроможністю нормативної системи. На практиці реально сформувався і функціонує новий об’єкт міжнародно-правового регулювання – суспільні відносини, обумовлені появою глобального інформаційного суспільства, однак, досі недостатньо розвиненим залишається саме міжнародно-правове регулювання та механізми глобального управління інформаційним суспільством. У доктрині міжнародного права та відповідних міжнародно-правових документах відсутнє єдине розуміння поняття «інформаційного суспільства» та його концептуального наповнення. З метою усунення термінологічної неоднозначності автором сформульовано власне визначення поняття глобального інформаційного суспільства у контексті міжнародного права, під яким пропонується розуміти не
просто нову суспільну формацію, а усю повноту правовідносин (правопорядок), що виникають в інформаційній сфері, а також унікальне поєднання демократичних інституцій, політичних режимів, сприятливого для інновацій середовища та активного і структурованого громадянського суспільства, що виникли та розвиваються в рамках глобального та інклюзивного кіберпростору, у якому відсутні фізичні кордони.
Доведено, що відображення на нормативному рівні змін у суспільних відносинах, зумовлених формуванням глобального інформаційного суспільства, сприятиме прогресивному розвитку міжнародного права. Наразі правова та соціальна системи досягли того рівня синергії, коли очевидним є не лише трансформуючий вплив глобального інформаційного суспільства на міжнародне право, але й стає невідворотним нормативне закріплення правових основ та стандартів функціонування та еволюції такого суспільства.
Розроблено авторську періодизацію еволюції адаптивності міжнародного права до відображення змін у суспільних відносинах, зумовлених формуванням глобального інформаційного суспільства. Прогресивний розвиток міжнародного права проявляється у розширенні його регуляторної спроможності за рахунок поступового охоплення все більш широкого кола питань розвитку глобального інформаційного суспільства.
Запропоновано розрізняти два типи інституційних моделей, у рамках яких відбувається формування політики та стандартів управління глобальним інформаційним суспільством. Перша модель ґрунтується на традиційному міждержавному механізмі, прикладом якого може бути співпраця в рамках ООН. В основі іншої моделі – принцип багатосторонньої участі, що передбачає залучення різноманітних недержавних суб’єктів. На даному принципі побудована діяльність, зокрема, ICANN та IGF.
Встановлено, що в умовах глобального інформаційного суспільства відбувся фактичний перерозподіл владних та нормотворчих функцій, що зумовило зростання ролі «м’якого» права та судових рішень у якості «допоміжних» нормативних регуляторів суспільних відносин, опосередкованих використанням Інтернету.
Доведено, що у силу недостатньої розвиненості договірного міжнародно-правового регулювання питань розвитку глобального інформаційного суспільства зростає роль звичаю як джерела нормативного впорядкування правовідносин в інформаційній сфері. Отримала подальший розвиток концепція diritto spontaneo, тобто миттєвого звичаєвого міжнародного права, що ґрунтується на елементі opinio juris та не вимагає існування тривалої практики застосування норми поведінки.
Виявлено зростаючу роль міжнародних судових установ, зокрема Європейського суду з прав людини та Суду ЄС, у процесах стандартоутворення з питань глобального інформаційного суспільства. Саме суди виявилися здатними найбільш оперативно реагувати на зміни у правовідносинах у рамках глобального інформаційного суспільства та закладати тенденції розвитку відповідного міжнародно-правового регулювання.
просто нову суспільну формацію, а усю повноту правовідносин (правопорядок), що виникають в інформаційній сфері, а також унікальне поєднання демократичних інституцій, політичних режимів, сприятливого для інновацій середовища та активного і структурованого громадянського суспільства, що виникли та розвиваються в рамках глобального та інклюзивного кіберпростору, у якому відсутні фізичні кордони.
Доведено, що відображення на нормативному рівні змін у суспільних відносинах, зумовлених формуванням глобального інформаційного суспільства, сприятиме прогресивному розвитку міжнародного права. Наразі правова та соціальна системи досягли того рівня синергії, коли очевидним є не лише трансформуючий вплив глобального інформаційного суспільства на міжнародне право, але й стає невідворотним нормативне закріплення правових основ та стандартів функціонування та еволюції такого суспільства.
Розроблено авторську періодизацію еволюції адаптивності міжнародного права до відображення змін у суспільних відносинах, зумовлених формуванням глобального інформаційного суспільства. Прогресивний розвиток міжнародного права проявляється у розширенні його регуляторної спроможності за рахунок поступового охоплення все більш широкого кола питань розвитку глобального інформаційного суспільства.
Запропоновано розрізняти два типи інституційних моделей, у рамках яких відбувається формування політики та стандартів управління глобальним інформаційним суспільством. Перша модель ґрунтується на традиційному міждержавному механізмі, прикладом якого може бути співпраця в рамках ООН. В основі іншої моделі – принцип багатосторонньої участі, що передбачає залучення різноманітних недержавних суб’єктів. На даному принципі побудована діяльність, зокрема, ICANN та IGF.
Встановлено, що в умовах глобального інформаційного суспільства відбувся фактичний перерозподіл владних та нормотворчих функцій, що зумовило зростання ролі «м’якого» права та судових рішень у якості «допоміжних» нормативних регуляторів суспільних відносин, опосередкованих використанням Інтернету.
Доведено, що у силу недостатньої розвиненості договірного міжнародно-правового регулювання питань розвитку глобального інформаційного суспільства зростає роль звичаю як джерела нормативного впорядкування правовідносин в інформаційній сфері. Отримала подальший розвиток концепція diritto spontaneo, тобто миттєвого звичаєвого міжнародного права, що ґрунтується на елементі opinio juris та не вимагає існування тривалої практики застосування норми поведінки.
Виявлено зростаючу роль міжнародних судових установ, зокрема Європейського суду з прав людини та Суду ЄС, у процесах стандартоутворення з питань глобального інформаційного суспільства. Саме суди виявилися здатними найбільш оперативно реагувати на зміни у правовідносинах у рамках глобального інформаційного суспільства та закладати тенденції розвитку відповідного міжнародно-правового регулювання.
Бібліографічний опис :
Кирилюк О. В. Міжнародно-правове забезпечення розвитку глобального інформаційного суспільства : дис. ...канд. юрид. наук : 12.00.11 – міжнародне право / Кирилюк Ольга Василівна. - Київ, 2017. – 250 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.51 MB
Контрольна сума:
(MD5):05558609921400239f37cd8d1bdd7270
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND