НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Andryeyev, A. (2019). AREAS OF IMPROVEMENT OF LEGAL REGULATION OF PERSONNEL SERVICE PROVISION. Соціальне право(1), 8–15. https://doi.org/10.37440/soclaw.2019.01.01

Зазначено, що чинне правове регулювання кадрового забезпечення державної служби України на сьогодні не в повній мірі задовольняє потреби суспільства у питаннях забезпечення виконання поставлених завдань, а тому все ще не втрачають актуальності питання, пов’язані із вдосконаленням існуючих механізмів, адже належне функціонування державних інститутів неможливе без кваліфікованого і потужного державного апарату.
Визначено перелік проблем правового регулювання кадрового забезпечення державної служби. Сформульовано пропозиції щодо вирішення вказаних проблем. Встановлено, що однією із проблем правового регулювання кадрового забезпечення державної служби України за національним законодавством є недосконалість чинного законодавства у даній сфері, що створює «приховані можливості посад». Звернено увагу на необхідність вирішення проблем корупції, зокрема запропоновано посилення контролю із боку кадрових служб. Так, приймаючи кандидата на посаду державного службовця, кадрова служба повинна поряд із перевіркою даних про освіту, досвіду роботи тощо приділяти увагу з’ясуванню морально-етичних якостей та відсутності звинувачень у корупційних діях у минулому.
У статті проаналізовано аспекти оптимізації правового регулювання кадрового забезпечення державної служби. Запропоновано здійснити за декількома етапами оптимізацію правового регулювання кадрового забезпечення державної служби України для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців.
Висловлені точки зору окремих дослідників стосовно цього питання, особливо цікавою з яких є  пропозиція акцентування уваги на залученні до державної служби молодих креативних кадрів. У такому разі доцільним є внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із встановленням граничного віку прийняття на посаду державної служби, що  на практиці може дійсно посприяти формуванню якісно нового складу державних службовців. Орієнтовний граничний вік можна встановити у розмірі 30 років.
Серед напрямків оптимізації правового регулювання кадрового забезпечення державної служби України на етапі підвищення рівня професійної компетентності державних службовців в першу чергу виділено розширення персональної відповідальності державних службовців. Основними проблемами на сьогодні є те, що в чинному Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено лише два види відповідальності державних службовців – дисциплінарна та матеріальна. У Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення, по-перше, законодавець не оперує терміном «державний службовець», а, по-друге, в структурі даних нормативно-правових актів відсутні розділи, присвячені безпосередньо правопорушенням та злочинам державних службовців, а відповідні норми можуть міститись у різних розділах кодексів.