Визначення параметрів вогнища землетрусу за даними обмеженої кількості сейсмічних станцій
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
23 квітня 2025 р.
Автор(и) :
Малицький, Дмитро
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Асташкіна, Олександра
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Пак, Руслан
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Гнип, Андрій
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Добушовський, Маркіян
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2 (109)
ISSN :
1728-3817
Початкова сторінка :
59
Кінцева сторінка :
63
Цитування :
[APA 7] Малицький, Д., Асташкіна, О., Пак, Р., Гнип, А., & Добушовський, М. (2025). Визначення параметрів вогнища землетрусу за даними обмеженої кількості сейсмічних станцій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (2 (109)), 59–63. https://doi.org/10.17721/1728-2713.109.08
[ДСТУ] Визначення параметрів вогнища землетрусу за даними обмеженої кількості сейсмічних станцій / Д. Малицький та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2025. № 2 (109). С. 59—63. DOI: 10.17721/1728-2713.109.08 (дата звернення: 26.07.2026).
Вступ. Представлено метод визначення тензора сейсмічного моменту з використанням лише прямих P- і S-хвиль, менш чутливих до модельних ефектів поширення, ніж відбиті та заломлені хвилі, що значно підвищує точність і надійність методу. Вогнище землетрусу розглядається як точкове, із заздалегідь відомим розташуванням і часом початку події.
Методи. Поширення хвиль у середовищі, яке моделюється набором горизонтально-однорідних пружних шарів, обчислюється за допомогою матричного методу, що дає змогу виділяти лише прямі хвилі. На основі прямої задачі із використанням розв'язку узагальненого обернення показано алгоритм обернення спостережених хвильових форм з метою визначення компонент сейсмічного тензора М(t). Аналіз здійснено на основі записів землетрусу, що стався 22 лютого 2024 року у Східній Словаччині, використовуючи дані лише двох сейсмічних станцій Словацької мережі: sk19 (49.25°N, 21.93°E) та sk20 (49.21°N, 21.61°E).
Результати. Для перевірки достовірності отриманих параметрів вогнища землетрусу здійснено порівняльний аналіз синтетичних сейсмограм, розрахованих на основі методики математичного моделювання хвильового поля матричним методом і спостережуваних записів для прямих P- і S-хвиль на станції sk19. Проведено кореляційний аналіз прямих Р- і S-хвиль для спостережуваних і синтетичних сейсмограм. Результати аналізу показали високу достовірність визначеного тензора сейсмічного моменту для землетрусу 2024-02-22 (Східна Словаччина), отриманого шляхом обернення лише прямих хвиль.
Висновки. Використання точкового джерела у вигляді сейсмічного тензора, розміщеного всередині горизонтально-шаруватого півпростору, є ефективним для визначення фокальних механізмів землетрусів. Результати дослідження підтверджують доцільність використання лише прямих P- і S-хвиль для визначення тензора сейсмічного моменту, що сприяє підвищенню точності обчислень та зменшенню впливу модельних ефектів поширення.
Методи. Поширення хвиль у середовищі, яке моделюється набором горизонтально-однорідних пружних шарів, обчислюється за допомогою матричного методу, що дає змогу виділяти лише прямі хвилі. На основі прямої задачі із використанням розв'язку узагальненого обернення показано алгоритм обернення спостережених хвильових форм з метою визначення компонент сейсмічного тензора М(t). Аналіз здійснено на основі записів землетрусу, що стався 22 лютого 2024 року у Східній Словаччині, використовуючи дані лише двох сейсмічних станцій Словацької мережі: sk19 (49.25°N, 21.93°E) та sk20 (49.21°N, 21.61°E).
Результати. Для перевірки достовірності отриманих параметрів вогнища землетрусу здійснено порівняльний аналіз синтетичних сейсмограм, розрахованих на основі методики математичного моделювання хвильового поля матричним методом і спостережуваних записів для прямих P- і S-хвиль на станції sk19. Проведено кореляційний аналіз прямих Р- і S-хвиль для спостережуваних і синтетичних сейсмограм. Результати аналізу показали високу достовірність визначеного тензора сейсмічного моменту для землетрусу 2024-02-22 (Східна Словаччина), отриманого шляхом обернення лише прямих хвиль.
Висновки. Використання точкового джерела у вигляді сейсмічного тензора, розміщеного всередині горизонтально-шаруватого півпростору, є ефективним для визначення фокальних механізмів землетрусів. Результати дослідження підтверджують доцільність використання лише прямих P- і S-хвиль для визначення тензора сейсмічного моменту, що сприяє підвищенню точності обчислень та зменшенню впливу модельних ефектів поширення.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Геохімія та геофізика
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
742.65 KB
Контрольна сума :
(MD5):0d44b150fda39eee6fb827588e96ebbd
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International