Особливості рецепції роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в українській та англійській прозі 10–20-х років xx ст.

Школа І. В. Особливості рецепції роману М. Сервантеса “Дон Кіхот” в українській та англійській прозі 10–20-х років xx ст. : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.05 Порівняльне літературознавство / Школа Ірина Вікторівна. - Київ, 2012. - 22 с.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей рецепції роману “Дон Кіхот” М. Сервантеса в українській та англійській прозі 10–20-х років XX ст.
Об’єкт дослідження – українські та англійські прозові твори 10–20-х років ХХ ст., зокрема “Орландо” В. Вулф, “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію”
М. Йогансена, “Санаторійна зона”, “Сентиментальна історія” М. Хвильового, “Повернення Дон Кіхота” Г.-К. Честертона та “Байгород” Ю. Яновського. Додатково до контексту залучені романи “Зулейка Добсон” М. Бірбома, “Уліс” Дж. Джойса, “Золоті лисенята” Ю. Шпола та повість “Історія Якимового будинку” В. Винниченка.
Предмет дослідження – своєрідність рецепції роману “Дон Кіхот” М. Сервантеса в українській та англійській прозі 10–20-х років XX ст.
В ході роботи проаналізовано динаміку інтерпретації роману “Дон Кіхот” у художній літературі та літературознавстві й з’ясовані чинники, що впливають на зміну позиції реципієнта. Розкрито філософсько-психологічний і релігійний контексти осмислення сервантесівського роману українськими та англійськими письменниками 10–20-х років XX ст. Простежено характер трансформації традиційного образу Дон Кіхота в українській та англійській прозі 10–20-х років XX ст. крізь призму карнавального мислення. Охарактеризовано елементи карнавальної поетики та дискурсу театральності як складників рецепції роману М. Сервантеса. Досліджено лицарський дискурс як ознаку художньої рецепції роману “Дон Кіхот”.