Хіміко-аналітичні властивості флуоресцентного зонда на основі комплексу алюмінію карбоксиметоксифлавонолом
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
28 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (60)
ISSN :
1728-2209
Початкова сторінка :
52
Кінцева сторінка :
59
Цитування :
[APA 7] Коршенко, Л., & Линник, Р. П. (2025). Хіміко-аналітичні властивості флуоресцентного зонда на основі комплексу алюмінію карбоксиметоксифлавонолом. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, (1 (60)), 52–59. https://doi.org/10.17721/1728-2209.2025.1(60).8
[ДСТУ] Коршенко Л., Линник Р. П. Хіміко-аналітичні властивості флуоресцентного зонда на основі комплексу алюмінію карбоксиметоксифлавонолом. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія. 2025. № 1 (60). С. 52—59. DOI: 10.17721/1728-2209.2025.1(60).8 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Флуоресцентна спектроскопія – високочутливий метод аналізу, що успішно використовується у біохімічних і медичних дослідженнях, для аналізу об’єктів довкілля, на підприємствах фармацевтичної та харчової промисловості. Для визначення речовин, що не мають власної флуоресценції, запропоновано різноманітні флуоресцентні зонди, чутливі до катіонів металів, неорганічних і органічних аніонів, біомакромолекул. 3‑Гідроксифлавони і їх комплекси з іонами перехідних металів активно використовуються для створення нових флуоресцентних зондів. Ефективне застосування таких комплексів в аналізі потребує комплексного дослідження їхніх хіміко-аналітичних властивостей, з'ясування механізму комплексоутворення, а також впливу іонів металу на такі, притаманні 3-гідроксифлавонам явища, як внутрішньомолекулярне перенесення заряду та протону. У цій роботі наведено результати дослідження оптимальних умов утворення комплексу Al(III) з 2-[4-(3-гідрокси-4-оксо-4Н-хромен-2-іл)фенокси]оцтовою кислотою (F4O), його стехіометричного складу, стійкості, флуоресцентних властивостей та можливості використання як оптичного зонда для детектування аніонів.
Методи. Спектральні характеристики F4O у різних розчинниках, протолітичні властивості, особливості комплексоутворення F4O з іонами Al(III) та можливість використання комплексу для флуоресцентного визначення цитрат-аніонів досліджували спектрофлуориметричним і спектрофотометричним методами. Значення рН розчинів вимірювали потенціометричним методом з використанням скляного комбінованого електрода.
Результати. Взаємодія Al(III) з F4O супроводжується значним підвищенням інтенсивності флуоресценції. У водних розчинах оптимальне значення pH для утворення комплексу F4O-Al знаходиться в межах 5,15–5,20. За цих умов у розчині утворюється комплекс найпростішої стехіометрії, середньої стійкості. Умовна константа стійкості комплексу, визначена за методом Бенесі-Гільдебранда, становить 6,44·104 л/моль. В присутності цитрат-аніонів інтенсивність свічення комплексу знижується. Відповідна крива гасіння флуоресценції лінеаризується у координатах модифікованого рівняння Штерна-Фольмера. Константа гасіння становить 4,88∙106 л/моль.
Висновки. Досліджено оптимальні умови утворення і основні хіміко-аналітичні характеристики комплексу Al(III) з F4O. На прикладі цитрат-аніонів показано, що комплекс F4O-Al може бути перспективним як “On–Off” флуоресцентний зонд для визначення аніонів у водних розчинах. Гасіння свічення в присутності цитрату ймовірно зумовлене руйнуванням комплексу Al(III) з 4ꞌ-карбоксиметоксифлавонолом унаслідок зв’язування аніона з металом.
Методи. Спектральні характеристики F4O у різних розчинниках, протолітичні властивості, особливості комплексоутворення F4O з іонами Al(III) та можливість використання комплексу для флуоресцентного визначення цитрат-аніонів досліджували спектрофлуориметричним і спектрофотометричним методами. Значення рН розчинів вимірювали потенціометричним методом з використанням скляного комбінованого електрода.
Результати. Взаємодія Al(III) з F4O супроводжується значним підвищенням інтенсивності флуоресценції. У водних розчинах оптимальне значення pH для утворення комплексу F4O-Al знаходиться в межах 5,15–5,20. За цих умов у розчині утворюється комплекс найпростішої стехіометрії, середньої стійкості. Умовна константа стійкості комплексу, визначена за методом Бенесі-Гільдебранда, становить 6,44·104 л/моль. В присутності цитрат-аніонів інтенсивність свічення комплексу знижується. Відповідна крива гасіння флуоресценції лінеаризується у координатах модифікованого рівняння Штерна-Фольмера. Константа гасіння становить 4,88∙106 л/моль.
Висновки. Досліджено оптимальні умови утворення і основні хіміко-аналітичні характеристики комплексу Al(III) з F4O. На прикладі цитрат-аніонів показано, що комплекс F4O-Al може бути перспективним як “On–Off” флуоресцентний зонд для визначення аніонів у водних розчинах. Гасіння свічення в присутності цитрату ймовірно зумовлене руйнуванням комплексу Al(III) з 4ꞌ-карбоксиметоксифлавонолом унаслідок зв’язування аніона з металом.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::102 Хімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Хімічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
648.61 KB
Контрольна сума :
(MD5):06d6f1ebaf5a0927c2605fec0ba618d9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International