Порівняння адаптаційних стратегій зимових курортів Буковель та Закопане на кліматичні зміни
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
30 червня 2026 р.
Автор(и) :
Гордієнко, Валерія
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Гордієнко, В. (2026). Порівняння адаптаційних стратегій зимових курортів Буковель та Закопане на кліматичні зміни [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26463
[ДСТУ] Гордієнко В. Порівняння адаптаційних стратегій зимових курортів Буковель та Закопане на кліматичні зміни : кваліфікаційна робота магістра : 106 Географія / наук. кер. О. Ю. Гринюк. Київ, 2026. 76 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26463 (дата звернення: 25.07.2026).
Дипломна робота присвячена повному аналізу адаптаційних стратегій гірськолижних курортів Буковель й Закопане у контексті глобальних кліматичних змін. Робота актуальна в умовах, коли гірськолижний туризм стає все більш вразливим до змін клімату, особливо у низькогірних регіонах Центральної й Східної Європи.
Основною метою роботи є проведення порівняльного аналізу адаптаційних стратегій обох курортів, розроблення інтегрованої моделі сталого розвитку й формування рекомендацій для забезпечення їх довгострокової стійкості й економічної життєздатності. У роботі досліджено глобальні тренди зміни клімату, механізми їх впливу на функціонування гірськолижних курортів, природно-географічні умови й кліматичні виклики обох дестинацій.
Проведено детальний аналіз інфраструктурних й технологічних інновацій, які впроваджують Буковель й Закопане, включаючи розширення систем штучного осніжування, розвиток альтернативних джерел енергії й модернізацію туристичної інфраструктури. Дослідження показало, що Буковель демонструє більш агресивний підхід до технічної модернізації, розширюючи системи осніжування на 40% і розвиваючи сонячну й вітрову енергетику, тоді як Закопане спирається на свої природні переваги й розвиває поза лижний туристичний продукт.
Аналіз диверсифікації туристичного продукту виявив, що обидва курорти активно розвивають альтернативні види активності, включаючи гірський туризм, велосипедний туризм, культурний туризм й екотуризм. Закопане має суттєву перевагу завдяки своєму географічному положенню, культурному спадку й історичному туристичному потенціалу, однак Буковель демонструє креативний підхід до розроблення нових видів туристичної активності, адаптуючи свою пропозицію до своїх природних ресурсів.
У роботі розроблені сценарії розвитку курортів до 2050 року на основі трьох траєкторій глобального потепління: оптимістичного (1,5–2°C), помірного (2–3°C) й песимістичного (понад 3°C). Результати показують, що при помірному сценарії потепління обидва курорти матимуть можливість залишатися конкурентоспроможними при умові послідовного впровадження адаптаційних стратегій, однак Закопане матиме кращі перспективи розвитку завдяки своїм природним перевагам.
Головною новизною роботи є розроблення інтегрованої моделі сталого розвитку гірськолижних курортів, яка поєднує екологічну стійкість, економічну рентабельність й соціальну справедливість. Модель передбачає розвиток систем управління природними ресурсами, справедливий розподіл економічних вигід, розвиток людського капіталу й збереження культурного спадку локальних спільнот.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при розробленні стратегій адаптації й моделей сталого розвитку для обох курортів, розробленні державної політики у галузі туризму й адаптації до кліматичних змін, а також при формуванні програм розвитку туристичної індустрії на регіональному й державному рівнях.
Особистий внесок автора включає проведення аналізу природно-географічних умов обох курортів, систематизацію адаптаційних стратегій, розроблення сценаріїв розвитку до 2050 року й розробку комплексної інтегрованої моделі сталого розвитку гірськолижних курортів. Результати дослідження були представлені у вигляді наукових статей й доповідей на конференціях, присвячених туризму й адаптації до кліматичних змін.
Основною метою роботи є проведення порівняльного аналізу адаптаційних стратегій обох курортів, розроблення інтегрованої моделі сталого розвитку й формування рекомендацій для забезпечення їх довгострокової стійкості й економічної життєздатності. У роботі досліджено глобальні тренди зміни клімату, механізми їх впливу на функціонування гірськолижних курортів, природно-географічні умови й кліматичні виклики обох дестинацій.
Проведено детальний аналіз інфраструктурних й технологічних інновацій, які впроваджують Буковель й Закопане, включаючи розширення систем штучного осніжування, розвиток альтернативних джерел енергії й модернізацію туристичної інфраструктури. Дослідження показало, що Буковель демонструє більш агресивний підхід до технічної модернізації, розширюючи системи осніжування на 40% і розвиваючи сонячну й вітрову енергетику, тоді як Закопане спирається на свої природні переваги й розвиває поза лижний туристичний продукт.
Аналіз диверсифікації туристичного продукту виявив, що обидва курорти активно розвивають альтернативні види активності, включаючи гірський туризм, велосипедний туризм, культурний туризм й екотуризм. Закопане має суттєву перевагу завдяки своєму географічному положенню, культурному спадку й історичному туристичному потенціалу, однак Буковель демонструє креативний підхід до розроблення нових видів туристичної активності, адаптуючи свою пропозицію до своїх природних ресурсів.
У роботі розроблені сценарії розвитку курортів до 2050 року на основі трьох траєкторій глобального потепління: оптимістичного (1,5–2°C), помірного (2–3°C) й песимістичного (понад 3°C). Результати показують, що при помірному сценарії потепління обидва курорти матимуть можливість залишатися конкурентоспроможними при умові послідовного впровадження адаптаційних стратегій, однак Закопане матиме кращі перспективи розвитку завдяки своїм природним перевагам.
Головною новизною роботи є розроблення інтегрованої моделі сталого розвитку гірськолижних курортів, яка поєднує екологічну стійкість, економічну рентабельність й соціальну справедливість. Модель передбачає розвиток систем управління природними ресурсами, справедливий розподіл економічних вигід, розвиток людського капіталу й збереження культурного спадку локальних спільнот.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при розробленні стратегій адаптації й моделей сталого розвитку для обох курортів, розробленні державної політики у галузі туризму й адаптації до кліматичних змін, а також при формуванні програм розвитку туристичної індустрії на регіональному й державному рівнях.
Особистий внесок автора включає проведення аналізу природно-географічних умов обох курортів, систематизацію адаптаційних стратегій, розроблення сценаріїв розвитку до 2050 року й розробку комплексної інтегрованої моделі сталого розвитку гірськолижних курортів. Результати дослідження були представлені у вигляді наукових статей й доповідей на конференціях, присвячених туризму й адаптації до кліматичних змін.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::106 Географія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
626.6 KB
Контрольна сума :
(MD5):dc9038e8d6ab2788ea665d475609dab4
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International