ІНКЛЮЗІЯ, ДЕМОКРАТІЯ І ВЛАДА В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНОЇ СУБ’ЄКТИВАЦІЇ

Karaschuk, M., Lipin, M. (2023). INCLUSION, DEMOCRACY AND POWER IN THE CONTEXT OF POLITICAL SUBJECTIVATION. Політологічний вісник(90), 59–84. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.59-84

Розкрито сутність політики як конфліктної сфери людського буття. На прикладі концепції політичного К. Шмітті продемонстровано значення дилеми включення/виключення як засадничої для політичного життя. Виявлено евристичний потенціал дистинкції «друг-ворог» для розуміння політичного та характерні для нього атрибути: публічність, конфліктність і надзвичайність. У статті політика визначена як революційний, безґрунтовний і розподілений простір спільного здійснення людського в людині. Вона постає способом культивування вільної людини. Антропологічний вимір політики дозволяє розкрити логіку політичної суб’єктивації як індивідуалізації всезагального. Метою статті є дослідження політики як простору інклюзії в якому шляхом індивідуалізації всезагального здійснюється політична суб’єктиваці. Для розгляду поставленої в статті проблеми використано праці вітчизняних та зарубіжних авторів. Дослідження базується на засадах таких методологічних підходів, як критичний, міждисциплінарний, системного та порівняльного аналізу, а також на загальнонаукових принципах об’єктивності та історизму. Проаналізовано потенціал розрізнення політики і поліції як двох форм суспільного існування. Якщо політика має своїм наслідком і результатом інклюзію, явлення у публічному просторі присутності і голосу витіснених, то поліція розгортається у структурованому консенсусом середовищі влади, ідентичностей, місць та статусів. Інклюзія охарактеризована як сутність політичного процесу завданням якого полягає у перегляді основ буття-між-іншими та залучення більшої кількості людей до суперечки стосовно всезагального блага. Проведено відмінність між інклюзією, та інтерграцією. Якщо перша здійснюється як політичний процес, то друга є наслідком деполітизації. Політична інклюзія представлена як процес утворення розподіленої єдності, конфігурація розподілу і ціле якої є предметом суперечнки, що умови якої забезпечуються демократією.