ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 жовтня 2024 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
19
Випуск :
1
ISSN :
2616-9193
Початкова сторінка :
34
Кінцева сторінка :
38
Цитування :
[APA 7] КОМАХА, Л., & КОЛТУН, В. (2024). PUBLIC ADMINISTRATION OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 19(1), 34–38. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-6/22
[ДСТУ] КОМАХА Л., КОЛТУН В. PUBLIC ADMINISTRATION OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration. 2024. Vol. 19, no. 1. P. 34—38. DOI: 10.17721/2616-9193.2024/19-6/22 (date of access: 25.07.2026).
Вступ . Розглянуто специфічні аспекти сталого розвитку сільських територій як віхи на шляху до гармонійного регіонального розвитку. Зазначено, що динаміка та реалії сільських територій детермінують та уможливлюють сталий розвиток, вимагаючи водночас певних кроків з його підтримки. Підкреслено, що існує очевидна асиметрія між сталим розвитком сільських і міських територій і необхідно вжити заходів для забезпечення рівного доступу жителів до ресурсів і можливостей, що сприятиме розкриттю потенціалу вказаних територій.
Методи . Застосовано як загальні методи, зокрема методи абстрагування, логіки, синтезу та аналізу (наприклад причиннонаслідкового аналізу), екстраполяції, так і спеціальні методи та підходи. Хронологічний (історичний) підхід використано під час аналізу тенденцій відставання у розвитку сільських територій відносно міських; комплекс методів, що належать до широкого кола теорії системи застосовано для аналізу кореляцій між середовищем різного рівня, зв'язків, ресурсів, динамічних відкритих систем, аналізу гомеостатів зазначених систем); діяльнісний підхід – під час здійснення характеристики причин мобільності сільського та міського населення; моделювання – під час прогнозування перспектив розвитку території.
Результати . Виявлено, що соціальний аспект сталого розвитку сільських територій спрямований на посилення зв'язків між органами державної влади та зацікавленими сторонами громади з метою пошуку цілісних рішень, які відповідають динаміці відповідних регіонів і здатні протистояти викликам. Екологічний аспект окреслює конфлікт землекористування, що виникає унаслідок господарської діяльності у відповідних сферах інтересів. Економічний аспект має полягати в досягненні економічної рівності та рівному доступі до роботи для сільського та міського населення, а також покращенні якості життя у сільській місцевості.
Висновки . Виокремлено нові обумовлені фактори, які потребують вивчення у моделях розвитку, такі як зв'язки, що все частіше виникають між сільським і міським світом, а також зміни в типах економічної діяльності, що розвиваються на сільських територіях, оскільки відбувається перехід від сільськогосподарської діяльності, яка є традиційною працею, до вторинної виробничої та обслуговчої діяльності. Доведено, що відносини між селом і містом є вирішальним фактором сталого розвитку регіонів, оскільки просторові відмінності між центрами та периферіями зростають, ці просторові нерівності вимагають досліджень регіонального розвитку для аналізу взаємозалежності між сільськими та міськими територіями.
Методи . Застосовано як загальні методи, зокрема методи абстрагування, логіки, синтезу та аналізу (наприклад причиннонаслідкового аналізу), екстраполяції, так і спеціальні методи та підходи. Хронологічний (історичний) підхід використано під час аналізу тенденцій відставання у розвитку сільських територій відносно міських; комплекс методів, що належать до широкого кола теорії системи застосовано для аналізу кореляцій між середовищем різного рівня, зв'язків, ресурсів, динамічних відкритих систем, аналізу гомеостатів зазначених систем); діяльнісний підхід – під час здійснення характеристики причин мобільності сільського та міського населення; моделювання – під час прогнозування перспектив розвитку території.
Результати . Виявлено, що соціальний аспект сталого розвитку сільських територій спрямований на посилення зв'язків між органами державної влади та зацікавленими сторонами громади з метою пошуку цілісних рішень, які відповідають динаміці відповідних регіонів і здатні протистояти викликам. Екологічний аспект окреслює конфлікт землекористування, що виникає унаслідок господарської діяльності у відповідних сферах інтересів. Економічний аспект має полягати в досягненні економічної рівності та рівному доступі до роботи для сільського та міського населення, а також покращенні якості життя у сільській місцевості.
Висновки . Виокремлено нові обумовлені фактори, які потребують вивчення у моделях розвитку, такі як зв'язки, що все частіше виникають між сільським і міським світом, а також зміни в типах економічної діяльності, що розвиваються на сільських територіях, оскільки відбувається перехід від сільськогосподарської діяльності, яка є традиційною працею, до вторинної виробничої та обслуговчої діяльності. Доведено, що відносини між селом і містом є вирішальним фактором сталого розвитку регіонів, оскільки просторові відмінності між центрами та периферіями зростають, ці просторові нерівності вимагають досліджень регіонального розвитку для аналізу взаємозалежності між сільськими та міськими територіями.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
315.81 KB
Контрольна сума :
(MD5):b094ca53e7ed8411eca6aff9f59c1598
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International