Лобістська діяльність в ЄС

У роботі було зроблено висновок, що лобістська діяльність в ЄС є активною, цільовою та усвідомленою взаємодією суб’єкта лобістської діяльності з об’єктом. Лобістській діяльності притаманна структурованість та чітке розмежування місця суб’єктів, об’єктів та інших елементів. Між усіма елементами виникає взаємозв’язок, а існування лобістської діяльності зумовлено метою суб’єкта. Водночас при лобіюванні суб’єкти різняться за ступенем впливу між собою. Різниця між ними зумовлена використанням таких елементів як техніка, тактика, план, прогноз, стратегія та ресурсозабезпеченість лобіювання. Технікою лобістської діяльності є сукупність технічних засобів, за допомогою яких суб’єкти лобістської діяльності в процесі здійснення впливу на повноважні органи забезпечують досягнення необхідного їм результату. В той же час, тактика включає в себе як техніку лобістської діяльності, так і шляхи її здійснення і є їх сукупністю. Не менш важливими елементами є план та прогноз лобістської діяльності. Перший спирається на прогноз майбутнього та є намаганням вплинути на його розвиток, а другий використовується для визначення засобів, прийомів та методів здійснення лобістської діяльності в певний момент часу. Стратегія лобістської діяльності включає в себе основні цілі та завдання, що визначають загальний напрям здійснення лобістської діяльності. Ресурсозабезпеченістю є матеріальні, фінансові, наукові, трудові, експертні, юридичні та інші витрати під час лобіювання. У той же час ресурсозабезпеченість напряму залежить від професіоналізму суб’єктів лобістської діяльності, можливості здійснювати вплив на повноважні органи влади, цілей та завдань інших суб’єктів лобістської діяльності, важкості виконання конкретних завдань та цілей, що стоять перед суб’єктом лобістської діяльності.
Україна може ефективно впливати на рішення ЄС, які мають вагоме значення для нашої держави за умови консолідації позиції зацікавлених суб’єктів лобістської діяльності в самій Україні. Задля здійснення ефективного впливу на прийняття зовнішньополітичних рішень ЄС українські суб’єкти лобістської діяльності повинні здійснювати вплив не лише на інституції, що беруть участь у розробці та прийнятті рішень, але й на інституції та органи ЄС, які опосередковано відносяться до процесу прийняття рішень та залучати до процесу суб’єктів лобістської діяльності з країн-членів ЄС. Водночас ефективний вплив українських суб’єктів лобістської діяльності на прийняття рішень на національному рівні потребує врахування всіх вищезгаданих особливостей здійснення лобістської діяльності на рівні країн-членів та врахування взаємозалежності національного рівні та рівня інституцій ЄС. Лобіювання зовнішньополітичних рішень ЄС Україною у довгостроковій перспективі може бути ефективним тільки за наявності фактологічного та нормативно-правового підґрунтя, а не їх імітації з метою задоволення лише короткострокових цілей.

Сокур С. П. Лобістська діяльність в ЄС : дис. ...канд. політ. наук : 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку / Сокур Станіслав Петрович. - Київ, 2016. – 217 с.