Відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі: адекватність та еквівалентність

Мовчан М. Г. Відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі: адекватність та еквівалентність : дис. ... доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 231 с.

Мовчан М. Г. Відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі: адекватність та еквівалентність. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячено проблемі відтворення реалій художнього світу апокаліптичного роману у перекладі крізь призму адекватності та еквівалентності.
У роботі переосмислено традиційний підхід до категорії «реалія», який зазвичай обмежується номінаціями культурно-специфічних референтів позатекстової дійсності. Обґрунтовано доцільність застосування розширеного трактування реалій художнього світу як культурно маркованих номінацій, що формують фундамент апокаліптичної картини світу. Перекладацький аналіз художнього світу апокаліптичного роману охоплює два типи номінативних одиниць: функціонально трансформовані реалії (з наявним позатекстовим денотатом) та ірреалії як унікальні авторські новотвори, що існують виключно в межах вигаданої художньої реальності. Реалії та ірреалії розглядаються як типи номінації художнього світу апокаліптичного роману.
Методологічною основою для дослідження перекладу реалій та ірреалій апокаліптичного роману слугують перекладознавчі теорії адекватності та еквівалентності, які забезпечують не лише фіксацію перекладацьких рішень, але й оцінку їхньої функціональної відповідності в контексті жанрових особливостей. Дослідження перекладу реалій та ірреалій апокаліптичного роману нерозривно пов'язане з культурологічним підходом, зокрема стратегіями одомашнення та очуження, які дозволяють визначити, як перекладач встановлює баланс між збереженням «чужості» та унікальності апокаліптичного світу (очуження) та його адаптацією до культурного горизонту цільового читача (одомашення). Доповнює цей аналіз теорія стилістичних зсувів, що дозволяє виявити й проаналізувати конкретні тактики (зсуви), які перекладач застосовує для досягнення бажаного стилістичного чи комунікативного ефекту реалій та ірреалій художнього світу в цільовому тексті. Для когнітивного аналізу перекладу художнього світу апокаліптичного роману застосовується лінгвокогнітивна теорія побудови перспектив (Vantage Theory), яка дозволяє розглядати переклад як динамічний процес зміни перспективи – від оригінальної, англомовної та культурно-зумовленої, до цільової, української.
Методи дослідження мають комплексний характер й охоплюють загальнонаукові методи індукції та дедукції, які дозволили визначити реалії та ірреалії апокаліптичного світу для виведення загальних закономірностей перекладу; метод кількісних підрахунків – для забезпечення підтвердження кількості культурно-специфічних мовних одиниць; метод суцільної вибірки з текстів – для формування вичерпної вибірки. Спеціальні методи включають етимологічний аналіз, щоб зрозуміти історичне походження та мотивацію назви реалій та ірреалій; компонентний аналіз, щоб визначити та уточнити їхні значення; структурний аналіз, щоб розкрити словотвірні особливості реалій та ірреалій; зіставний метод, щоб систематизувати, класифікувати та інтерпретувати прийоми для відтворення реалій та ірреалій; дескриптивний метод, щоб описати відтворення англомовних реалій та ірреалій українською мовою. Перекладацький аналіз дозволив простежити, як конкретні стратегії та тактики допомагають конструювати художній світ апокаліптичного роману у перекладі.
Актуальність роботи зумовлена спрямованістю сучасних перекладознавчих розвідок на дослідження механізмів відтворення номінацій художнього світу шляхом встановлення оптимального співвідношення між адекватністю та еквівалентністю перекладу. У контексті апокаліптичного роману це завдання ускладнюється необхідністю реконструювати цілісну художню картину світу, вербалізовану через систему ірреалій та функціонально змінених реалій.
Оскільки ірреалії позначають об'єкти, що не мають позатекстових референтів, а реалії в апокаліптичному дискурсі зазнають суттєвого семантичного переосмислення, вибір ефективних стратегій перекладу стає визначальним для належної рецепції вигаданого світу цільовим читачем.
Актуальність апокаліптичного жанру у світі та в Україні, зокрема, зумовлена низкою сучасних потрясінь, таких як війни, природні катаклізми та інші глобальні лиха, які змушують читачів шукати в літературі рефлексію на реальні кризові явища.
Метою роботи є встановлення особливостей перекладу реалій апокаліптичного художнього світу, трактованих у розширеному перекладознавчому розумінні як номінацій реальних і вигаданих референтів, та оцінка рівня їхньої адекватності й еквівалентності.
Об’єктом дослідження є реалії художнього світу в апокаліптичному романі.
Предметом дослідження є стратегії та тактики їхнього відтворення українською мовою.
Матеріалом для дослідження слугували англомовні апокаліптичні романи Ніла Стівенсона «Seveneves» (2018р.), Сюзанни Коллінз «The Hunger Games» (2008р.) та їхні переклади, виконані Остапом Українцем (2018р.) та Уляною Григораш (2010р.). Загальний обсяг проаналізованого тексту – 2292 сторінки. Методом суцільної вибірки було виявлено 1556 апокаліптичних реалій та ірреалій та їхніх варіантів українською мовою.
Наукова новизна полягає у здійсненні комплексного дескриптивного, лінгвокультурологічного та лінгвокогнітивного підходу до перекладу номінацій художнього світу апокаліптичного жанру, що дозволило переосмислити традиційне трактування реалій та обґрунтувати їх розширене розуміння в межах вигаданих світів. У роботі вперше:
• окреслено жанрово-стильові інваріанти апокаліптичного роману, що визначають специфіку перекладацьких рішень: зображення катастрофи, часові та просторові маркери, трансформація суспільного порядку, руйнівні пейзажі, технологічний прогрес, символізм;
• розроблено типологію номінацій художнього світу апокаліптичного жанру на основі їх семантичних характеристик (реалії з позатекстовими денотатами та ірреалії на позначення вигаданих референтів) та предметної класифікації (індивідуальні та колективні, географічні, артефактні, етнічні, соціополітичні та інтертекстуальні); виявлено перевагу груп артефактних (51,6%) та географічних (31,2%) одиниць, які підтверджують жанрово-стильову інваріанту апокаліптичного роману;
• простежено специфіку застосування перекладацьких стратегій та тактик для внутрішньотекстового відтворення реалій та ірреалій апокаліптичного роману, з урахуванням їх предметної та семантичної характеристики; доведено диференційований характер застосування перекладацьких стратегій: домінацію стратегії очуження для відтворення реалій та пріоритетну стратегію одомашнення для ірреалій;
• запропоновано поглиблене розуміння категорій «адекватність» та «еквівалентність» у контексті перекладу художніх текстів, що описують трансформовану або неіснуючу дійсність, де референтом виступає як об’єкт реального світу, так і ментальний конструкт автора.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості застосування його теоретичних положень, класифікаційного матеріалу та розробленої методики у різних галузях. Матеріали та висновки роботи можуть бути безпосередньо використані при викладанні університетських курсів з теорії та практики художнього перекладу, проблем безеквівалентної лексики, культурологічного підходу у перекладознавстві, а також у спецкурсах, присвячених перекладу жанрової прози. Запропонована методика аналізу відтворення номінацій художнього світу (реалій та ірреалій) може бути використана перекладачами для покращення адекватності та еквівалентності перекладів апокаліптичних, науково-фантастичних та антиутопічних творів.
Розроблена комплексна методика аналізу, що інтегрує лінгвокогнітивний та культурологічний підхід із дескриптивним аналізом стилістичних зсувів, також може слугувати інструментарієм для дослідників у галузі перекладознавства, когнітивної лінгвістики та літературознавства. Цей підхід відкриває перспективи для аналізу перекладу інших жанрів спекулятивної фантастики.
Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки.
• Апокаліптичний роман розглядається як поліжанрове утворення, яке має релігійно-есхатологічні витоки і розвинулось до форми спекулятивної фантастики, активно поєднуючи елементи наукової фантастики, жахів, антиутопії та, рідше, утопії. Ключовими жанрово-стильовими домінантами, що визначають перекладацьку стратегію, є зображення глобальної катастрофи, темпоральні та просторові маркери майбутнього, трансформація суспільного порядку, технологічний прогрес, а також насиченість символізмом та інтертекстуальними алюзіями, особливо на релігійні мотиви.
• Ключовими одиницями у дослідженні перекладу апокаліптичного роману виступають ірреалії та реалії, які ми розглядаємо як типи номінацій художнього світу. У процесі перекладу цих одиниць методологічний акцент зміщується із зіставлення двох реально існуючих культурних систем на зіставлення внутрішньотекстової культурної системи вигаданого світу оригіналу та її перекладацької реконструкції в тексті перекладу.
• За ступенем віддаленості від об’єктів дійсності ірреалії визначаємо як номінативні одиниці художнього світу, які не мають референтів у дійсності і є результатом уяви автора. Реалії художнього світу створені на основі реальних об’єктів, проте набувають нової апокаліптичної функції. Класифікація реалій та ірреалій за предметним принципом виділяє індивідуальні та колективні (116 одиниць), географічні (485 одиниць), артефактні (803 одиниці), етнічні (60 одиниць), соціополітичні (61 одиниця) та інтертекстуальні (31 одиниця) номінації.
• З усієї кількості відібраних номінацій (1556 одиниць) ірреалії нараховують 363 (23,3%) одиниць, а реалії включають 1193 (76,7%) одиниць, що свідчить про поліжанровість апокаліптичного роману і є маркером науково-фантастичної складової.
• У роботі доведено, що адекватність перекладу реалій та ірреалій досягається через діалектичний взаємозв’язок із еквівалентністю, яка ґрунтується на семантичному, структурному та стилістичному маркерах. Пріоритетним критерієм адекватності є досягнення тотожного когнітивно-емоційного ефекту, що дозволяє перекладачеві вдаватися до стратегічних відхилень від формальної еквівалентності заради збереження жанрової атмосфери та уникнення стилістичної нейтралізації.
• Концепції очуження та одомашнення слугують макростратегічним орієнтиром для аналізу перекладу реалій та ірреалій. Вибір між цими стратегіями визначає роль перекладача в реконструюванні ірреального світу. Очуження є базовою настановою для збереження авторських новотворів та автентичності апокаліптичної дійсності. Одомашнення реалій та ірреалій має виключно внутрішньотекстовий характер і спрямоване на інтерпретаційне наближення вигаданих концептів до реципієнта, проте надмірне застосування цієї стратегії може призвести до прагматичного послаблення художнього світу. Стилістичні зсуви виступають тактиками для внутрішньотекстового конструювання апокаліптичних номінацій.
• Для відтворення ірреалій (вигаданих концептів, назв нових рас, роботів або соціальних груп) спостерігається виразний зсув у бік стратегії одомашнення. Тут домінують тактики стилістичної субституції (113 випадків) та посилення (68 випадків). Відтворення переважної більшості реалій реалізується в межах стратегії очуження і досягається завдяки домінуванню тактики стилістичної відповідності (757 випадків). Це свідчить про те, що перекладач застосовує диференційований підхід до вибору макростратегії перекладу, який безпосередньо залежить від типу одиниці (реалія чи ірреалія) та її функції в тексті.
• Лінгвокогнітивний аналіз у межах Теорії побудови перспектив засвідчує, що перекладач здійснює динамічне часткове зміщення перспективи з метою досягнення оптимального балансу між збереженням ефекту чужості та зрозумілістю тексту.

Ключові слова: реалія, ірреалія, перекладацькі прийоми, перекладацька стратегія, перекладацька тактика, стилістичні зсуви, еквівалентність, адекватність, художній переклад, апокаліптичний роман, жанр, стиль, художня картина світу, когнітивна перспектива, семантика.