ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
17 квітня 2024 р.
Автор(и) :
Slobodyan B. YU.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
2
Цитування :
[APA 7] Slobodyan, B. Y. (2024). ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ. Social Law, (2). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-02-21
[ДСТУ] Slobodyan B. Y. ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ. Social Law. 2024. № 2. DOI: 10.32751/2617-5967-2024-02-21 (дата звернення: 25.07.2026).
Статтю присвячено дослідженню права на звернення до суду за захистом, як ефективного засобу правового захисту. Ґрунтуючись на теоретичних доробках науковців та вивчаючи доктринальні положення щодо тлумачення таких понять, зокрема, як: «право на суд»; «право на судовий захист»; та «право на звернення до суду»; у статті було проаналізовано проблему їх співвідношення. Аргументовано, що право на судовий захист належить широкої концепції, яким пронизане міжнародне право. У вузькому розумінні право на судовий захист тлумачиться, як право на звернення до суду за захистом. Резюмовано, що право на звернення до суду має конституційну природу, адже гарантоване положеннями Конституції України. Встановлено, що право на звернення до суду носить поліаспектний та міжгалузевий характер, що зумовлює широкий спектр наукових позицій з даної проблематики. Визначено, що право на звернення до суду за захистом – є ефективним засобом правового захисту. Проаналізовано право на звернення до суду за захистом наступних аспектах, як-то: 1) юридичну гарантію реалізації конституційного права на судовий захист; 2) суб’єктивне право людини; 3) з точки зору процесуальноправової сфери реалізації; 4) як безпосередню подачу позовної заяви до суду; 5) з точки зору реалізації на усіх стадіях судового провадження із застосуванням засобів, заходів і способів забезпечення та відновлення порушеного права. Досліджено проблему співвідношення статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод. Визначено, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини пріоритет застосування ст. 13 до ст. 6 Європейської конвенції у випадках: 1) коли відсутність доступу до суду зумовлена не певними обмеженнями національного законодавства для позивача, а тим, що визначене право, взагалі, не передбачено положеннями внутрішнього законодавства, 2) матеріальне право, гарантоване ст. 13 Конвенції, має вищу соціальну цінність, аніж матеріальне право, забезпечуване ст. 6 Європейської конвенції. Резюмовано, що право на звернення до суду є одним із основних елементів права на ефективний засіб правового захисту. Воно є гарантованим Конституцією та дозволяє людині вимагати в суді відшкодування (компенсацію) за порушення прав останньої з подальшою реалізацією такого рішення у разі його ухвалення судом.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
519.41 KB
Контрольна сума :
(MD5):ea3668a567517757d5018bbc262e157c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International