НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ МІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПЛОЩІ ЗИХ-ГОВСАН У СВІТЛІ ДАНИХ СВЕРДЛОВИННОЇ СЕЙСМОРОЗВІДКИ

Ахмедов, Т. (2019). THE HYDROCARBON BEARING CAPACITY OF MIOCENE RESERVOIR UNITS IN THE LIGHT OF BOREHOLE SEISMIC DATA. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(85), 46–50. https://doi.org/10.17721/1728-2713.85.06

Розглянуто деякі результати сейсмічних досліджень, проведених на площі Зих-Говсан, що мають на меті встановити нафтогазоносність відкладів міоцену, підстеляючих продуктивну товщу нижнього пліоцену. У 2010 і 2014 роках на даній площі були проведені спостереження методом поздовжнього і непоздовжнього вертикального сейсмічного профілювання (ВСП і НВСП). Розглянуто часи перших вступів хвиль, які було використано для встановлення вертикальної глибинно-часової залежності ВСП. Наведено також результати підрахунку швидкостей по ВСП, які добре корелюються з незалежними даними акустичного каротажу. За даними ВСП був проведений аналіз сейсмічних швидкостей з метою виділення зон аномального високого пластового тиску (АВПТ). За даними ВСП установлена покрівля зони значного зниження швидкостей сейсмічних хвиль аж до 2000 м/с на глибинах більше 3900 м, яка підтверджується сейсмічною інверсією. Дана аномалія швидкості сейсмічних хвиль пов'язана із зоною АВПТ, що викликано наявністю флюїдів у порах резервуара. У стратиграфічному відношенні, інтервал АВПТ охоплює відклади міоцену. У 2015 році на площі було пробурено глибоку свердловину, яка підтвердила наші припущення щодо їхньої нафтогазоносності й дала фонтан з добовим дебітом близько 100 т нафти на день.