Параметри
Музейні колекції Греції у міжнародних відносинах в ХІХ–ХХІ ст.: «Мармури Парфенона»
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Ставнюк, Богдана
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
78
ISSN :
2518-1270
Початкова сторінка :
237
Кінцева сторінка :
242
Цитування :
Ставнюк, Б. (2026). Музейні колекції Греції у міжнародних відносинах в ХІХ–ХХІ ст.: «Мармури Парфенона». Етнічна історія народів Європи, (78), 237–242. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.26
Актуальність теми обумовлена проблемою збереження, переміщення та повернення історико-культурної спадщини у сучасній системі міжнародних відносин. «Мармури Парфенона» можуть стати прецедентом для вирішення подібних справ у міжнародній практиці. Мета. Метою цієї статті є з’ясування історичних та політичних обставин переміщення мармурів Парфенона, аналіз еволюції дискусії щодо їх повернення та виявлення значення цього кейсу для сучасних греко-британських відносин, а також розуміння ролі культурної спадщини як чинника міжнародної дипломатії. Методи. В основу покладено історіографічний метод, який дозволяє дослідити деякі інтерпретації конфлікту довкола «Мармурів Парфенона» як спірного блага, що протиставляє одну зі світових наддержав, Велику Британію, країні, яка вважає себе культурною наддержавою, Греції. Результати. Зауважено, що Парфенон часто сприймається як найважливіший символ сучасної грецької національної ідентичності. Стверджується, що конфлікт стосовно «Мармурів Елгіна» (або «Мармурів Парфенона») виявляє себе вже в самій назві. Перший із них акцентує увагу на людині, завдяки якій мармури потрапили до Британського музею, другий підкреслює їхнє походження і нагадує про необхідність повернення колекції до Афін. Визначено основні зміни в статусі Парфенона від часів його побудови до активності лорда Елгіна. З’ясовано, що законність підстав для переміщення «Мармурів Парфенона» сьогодні поставлені під серйозні сумніви: фірман, який традиційно використовується як аргумент у дискусіях, не знайдений в османських архівах. Досліджено інтелектуальну атмосферу, в якій розгорталися дискусії щодо «Мармурів Парфенона», зауважено роль у цій дискусії лорда Байрона, а також інших помітних постатей ХІХ–ХХ ст. Особливо наголошується роль у боротьбі за возз’єднання «Мармурів Парфенона» Меліни Меркурі, інших державних і громадських діячів сучасної Греції та світової спільноти Висновки. Як висновок, зауважується, що справедливе і дипломатично виважене рішення щодо повернення мармурів Парфенона до Афін, де вони можуть бути возз’єднані з іншою частиною фризу в Новому музеї Акрополя, може слугувати моделлю для вирішення аналогічних ситуацій у сфері культурної політики, зокрема – для держав, чиї історичні артефакти перебувають у колекціях інших країн.
Галузі знань та спеціальності :
032 Історія та археологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
246.04 KB
Контрольна сума:
(MD5):82308029a3965efdd22f152841c34f73
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND
10.17721/2518-1270.2026.78.26