ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЇ ЗАХИСТУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Костюченко, О. Ю., Балишев, М. В., Сілко, М. В. (2018). Problems of implementing the protection function in criminal proceedings. Вісник кримінального судочинства(3), 8–14.

У статті розглянуто основні питання, які стосуються реалізації захисником-адвокатом функції захисту прав та законних інтересів підозрюваного (обвинуваченого). Метою статті є виявлення та аналіз проблем, що виникають під час реалізації функції захисту в кримінальному провадженні, а також внесення пропозицій щодо удосконалення законодавства в цій частині.
Право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд, є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина. Право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд. Право на захист, яке знайшло своє закріплення у Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексі, міжнародних та підзаконних актах є однією з найважливіших державних гарантій забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Однією з проблем, що виникають, є випадки ненадання або несвоєчасного надання підозрюваному, обвинуваченому захисника за умови його обов’язкової участі; позбавлення права особи на вільний вибір захисника; порушення права рівності сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг тощо. Право на правову допомогу виникає в особи в той момент, коли становище її стає суттєво уразливим, навіть якщо її офіційно не затримано як підозрюваного. Право на правову допомогу у формі захисту не повинно залежати від того, який формальний статус має підозрювана у вчиненні злочину особа. Їй повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження.
Уважаємо, що національне законодавство у певну міру обмежує захисника у здійсненні ним його функції, не надаючи необхідної свободи дій у зборі доказової інформації, що має значення для захисту осіб. Тому слід привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів та розширити права й гарантії захисників-адвокатів у кримінальному провадженні на законодавчому рівні.