СТРОМАТОЛІТИ ІЗ БАШКИРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ

Дернов, В. (2017). STROMATOLITES FROM BASHKIRIAN DEPOSITS OF DONETS BASIN. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(76), 7–13. https://doi.org/10.17721/1728-2713.76.01

Вивчено унікальні кременисті строматоліти з вапняку G2 моспинської світи верхнього башкиру Донбасу. В результаті детальних досліджень серед них виділено чотири морфотипи: пластовий, нодулевидний, стовпчастий не гіллястий та пластово-стопчастий. Тут же встановлено здогадно невеликі онколіти. Вивчені строматоліти за класифікацією, в основу якої покладено принципи ботанічної номенклатури, віднесено до класу стіріолітів. В дану групу об'єднано строматоліти первинно кременистого складу. Строматоліти, як правило, є індикаторами мілководних умов басейну, оскільки нормальний розвиток ціанобактерій можливий лише на невеликих глибинах. На мілководність умов утворення вапняку G2 вказують також численні літо- та біофаціальні дані. Таким чином, вивчені біогенні структури утворилися в умовах верхньої частини субліторалі – за гарної аерації вод, на глибинах до 20 м. Широкий розвиток строматолітових споруд у вапняку різко контрастує з майже повною відсутністю в ньому коралів. Це свідчить про нестійку солоність води. Частина палеоакваторії, де присутні кременисті строматоліти, відчувала періодичне значне, проте локальне, опріснення за рахунок проникнення великих об'ємів прісної води в морський басейн. Це відбувалося, можливо, на фоні порівняно значного випаровування. В результаті дії цих процесів вміст розчиненого кремнезему у водах різко підвищувався. Згодом, коли фактор опріснення вод припиняв діяти або/та концентрація кремнезему в воді падала за рахунок його зв'язування в строматолітових спорудах, ціанобактерії вже були не здатні осаджати SiO2 і ріст строматолітів закінчувався. Виникнення характерної шаруватої мікроструктури строматолітів пов'язане з фактором сезонності: світлі шари формувалися в умовах досить значної кількості опадів під час сезону дощів, а темні – протягом відносно сухої пори року. Зважаючи на велике науково-просвітницьке значення та унікальність вивчених строматолітів, ми вважаємо, що деякі відслонення вапняку G2 заслуговують набуття статусу природоохоронних об'єктів.