Параметри
Експліцитні та імпліцитні способи вираження невдоволення та осуду у мовленнєвих актах на матеріалі повісті Саяка Мурата «Людина з міні-маркету»
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Заболотна Поліна Валеріївна
Анотація :
Метою даної роботи є аналіз експресивних оцінних мовленнєвих актів, що виражають емоції невдоволення та осуду, з вибіркових епізодів повісті «Людина з міні-маркету» Саяка Мурата, а також характеристика контексту, у якому вони відбуваються, та встановлення експліцитних та імпліцитних способів їх вираження.
У магістерському дослідженні з’ясовано, що мова і мовлення є невід’ємними складовими повсякденного життя кожної людини. Теорія мовленнєвих актів є центральним об’єктом прагмалінгвістики; її основоположниками є Дж. Остін та Дж. Сьорль. Відповідно до цієї теорії, мовленнєвий акт є мінімальною одиницею реалізації комунікативного процесу. Мовець може виразити свій комунікативний намір як явно, так і опосередковано, тому мовленнєві акти ще прийнято поділяти на прямі та непрямі.
Існує багато класифікацій мовленнєвих актів, адже лінгвісти намагалися і продовжують свої спроби дослідити їх з різних аспектів та на базі різноманітних критеріїв. У роботі послуговувалися універсальною класифікацією Дж. Сьорля, який поділив мовленнєві акти на п’ять основних груп: репрезентативи, директиви, комісиви, експресиви та декларативи.
Оцінні мовленнєві акти можуть вважатися підвидом експресивів, оскільки вони мають на меті не стільки передачу інформації, як виражають емоційний стан або суб’єктивну позицію мовця.
Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що вона містить перші спроби детального дослідження оцінних мовленнєвих актів японського прозового твору, зокрема прямих і непрямих способів їх реалізації, та відображення комунікативної парадигми повісті в українському перекладі.
У магістерському дослідженні з’ясовано, що мова і мовлення є невід’ємними складовими повсякденного життя кожної людини. Теорія мовленнєвих актів є центральним об’єктом прагмалінгвістики; її основоположниками є Дж. Остін та Дж. Сьорль. Відповідно до цієї теорії, мовленнєвий акт є мінімальною одиницею реалізації комунікативного процесу. Мовець може виразити свій комунікативний намір як явно, так і опосередковано, тому мовленнєві акти ще прийнято поділяти на прямі та непрямі.
Існує багато класифікацій мовленнєвих актів, адже лінгвісти намагалися і продовжують свої спроби дослідити їх з різних аспектів та на базі різноманітних критеріїв. У роботі послуговувалися універсальною класифікацією Дж. Сьорля, який поділив мовленнєві акти на п’ять основних груп: репрезентативи, директиви, комісиви, експресиви та декларативи.
Оцінні мовленнєві акти можуть вважатися підвидом експресивів, оскільки вони мають на меті не стільки передачу інформації, як виражають емоційний стан або суб’єктивну позицію мовця.
Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що вона містить перші спроби детального дослідження оцінних мовленнєвих актів японського прозового твору, зокрема прямих і непрямих способів їх реалізації, та відображення комунікативної парадигми повісті в українському перекладі.
Бібліографічний опис :
Заболотна П. В. Експліцитні та імпліцитні способи вираження невдоволення та осуду у мовленнєвих актах на матеріалі повісті Саяка Мурата «Людина з міні-маркету» : кваліфікаційна робота … магістр : 035 Філологія / Заболотна Поліна Валеріївна. – Київ, 2023. – 80 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.15 MB
Контрольна сума:
(MD5):d9e024b838502325781446be712894de
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC