Творення образу Короля: ранньомодерний дереворит Сигізмунда Августа з «Визнання віри» Станіслава Гоз’юша
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Руденко, Олексій
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
9
ISSN :
2519-4801
Початкова сторінка :
54
Кінцева сторінка :
68
Цитування :
[APA 7] Руденко, О. (2020). Creating The Image Of The King: The Early Modern Woodcut Of Sigismund Augustus From ‘Confessio Fidei’ By Stanislaus Hosius. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(9), 54–68. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2020.1.04
[ДСТУ] Руденко О. Creating The Image Of The King: The Early Modern Woodcut Of Sigismund Augustus From ‘Confessio Fidei’ By Stanislaus Hosius. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва. 2020. Vol. 1, no. 9. P. 54—68. DOI: 10.17721/2519-4801.2020.1.04 (date of access: 25.07.2026).
Моя стаття присвячена деревориту із зображенням польського короля Сигізмунда ІІ Августа Яґеллона (1520-1572), а також імовірному авторству цієї ранньомодерної емблеми. Ця композиція з’являється в другому віденському виданні за 1560 р. «Визнання віри» авторства польського єпископа, а згодом кардинала Станіслава Гоз’юша (Stanislaus Hosius, Stanisław Hozjusz). Ця ж композиція наявна у віденському виданні 1561 року, однак відсутня у всіх подальших репринтах. У той же час, Національний музей у Кракові визначає походження цього деревориту з міста Майнц і датує 1557 роком, однак у наявних екземплярах видання 1557 року в Бібліотеці Чарторийських та Баварській бібліотеці в Мюнхені цей дереворит відсутній.
У своїй статті я висвітлюю мистецькі особливості композиції даної емблеми – портрет короля, значення обрамлення його постаті династичними та територіальними гербами та аналізую і перекладаю текст 12-рядкового вірша латинською мовою. Вірш пояснював успіхи Сигізмунда ІІ, по-перше, походженням його імені від давньоримського принцепса Октавіана Августа, а по-друге, вірністю короля Католицькій церкві. Враховуючи призначення Гоз’юша папським нунцієм до Відня у 1559 році, цілком імовірним вбачається безпосереднє залучення єпископа до творення образу польського короля, особливо враховуючи діяльність Гоз’юша на Контрреформаційній ниві в Європі. Здійснювалось це з подвійною метою: аби виконати своєрідну повчально-католицьку місію для Максиміліана ІІ Габсбурга, а також для промоції образу Сигізмунда Августа на міжнародній арені. У статті акцентується увага на античних ремінісценціях, до яких звертався автор, а також визначені можливі подальші напрямки досліджень рецепції античності (the classical reception) в контексті ранньомодерної Європи.
У своїй статті я висвітлюю мистецькі особливості композиції даної емблеми – портрет короля, значення обрамлення його постаті династичними та територіальними гербами та аналізую і перекладаю текст 12-рядкового вірша латинською мовою. Вірш пояснював успіхи Сигізмунда ІІ, по-перше, походженням його імені від давньоримського принцепса Октавіана Августа, а по-друге, вірністю короля Католицькій церкві. Враховуючи призначення Гоз’юша папським нунцієм до Відня у 1559 році, цілком імовірним вбачається безпосереднє залучення єпископа до творення образу польського короля, особливо враховуючи діяльність Гоз’юша на Контрреформаційній ниві в Європі. Здійснювалось це з подвійною метою: аби виконати своєрідну повчально-католицьку місію для Максиміліана ІІ Габсбурга, а також для промоції образу Сигізмунда Августа на міжнародній арені. У статті акцентується увага на античних ремінісценціях, до яких звертався автор, а також визначені можливі подальші напрямки досліджень рецепції античності (the classical reception) в контексті ранньомодерної Європи.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.82 MB
Контрольна сума :
(MD5):2aedafec5284a6e1192f0d8d9ff5ae54
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International