Дослідження протеолітичної активності в нирках та печінці щурів за розвитку хронічної алкогольної інтоксикації

Дослідження протеолітичної активності в нирках та печінці щурів за розвитку хронічної алкогольної інтоксикації / А. Сербін та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2021. Вип. 2 (85). С. 42-46.

Дослідження біохімічних процесів за хронічної алкогольної інтоксикації є актуальним питанням сьогодення. Глибші уявлення про механізм дії протеїназ за цього патологічного стану допоможуть у розробці та пошуку неінвазійних методів діагностики, тим самим зводячи до мінімуму ризик зашкодити здоров'ю людини під час проведення складних діагностичних маніпуляцій. У статті представлено результати дослідження загальної протеолітичної активності, активності металопротеїназ і серинових протеїназ у печінці та нирках щурів на експериментальній моделі хронічної алкогольної інтоксикації на 1, 3, 7 та 11 добу експерименту, а також на 21 та 28 добу після припинення введення етанолу. Щурам-самцям масою 180–200 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію, моделювали хронічну алкогольну інтоксикацію шляхом внутрішньошлункового введення 30-відсоткового розчину етилового спирту протягом 10 діб натщесерце з розрахунку 2 мл на 100 г маси тварини. Контрольній групі тварин уводили відповідний об'єм питної води. Гомогенат печінки та нирок отримували загальноприйнятими методами. Концентрацію білка визначали за методом Бредфорд. Загальну протеолітичну активність, активність металопротеїназ і серинових протеїназ визначали казеїнолітичним методом із модифікаціями. Встановлено, що на 3, 7 та 11 добу експерименту в печінці відбувалося підвищення загальної протеолітичної активності та активності металопротеїназ. Активність серинових протеїназ достовірно підвищувалася на 3 та 7 добу дослідження. У нирках достовірне підвищення всіх досліджуваних активностей спостерігали лише на 3 добу. Такі відмінності в активностях металопротеїназ і серинових протеїназ можуть бути пов'язані з різною роллю цих ферментів у фізіологічних процесах. Підвищення активності серинових протеїназ ми спостерігали за гострої інтоксикації, а металопротеїназ – за хронічної.