Особливості взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері України

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання обґрунтування теоретичних та прикладних положень щодо особливостей взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері України, а також розроблення практичних рекомендацій щодо її удосконалення.
У першому розділі дисертації «Теоретичні засади дослідження взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики» розкрито сутнісний зміст сучасної публічної політики держави, зокрема її важливої складової – публічної політики в енергетичній сфері; проаналізовано концептуальні підходи дослідження процесу взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат державно-управлінської науки. Зокрема, у дисертації запропоновано інтегроване визначення поняття «заінтересовані сторони в енергетичній сфері», а саме: це групи інтересів (структури бізнесу, неурядові організації, наукові установи та експерти, галузеві органи публічного управління та ін.), залучені до нормативного процесу вироблення публічної політики в енергетичній сфері й які у той чи інший спосіб безпосередньо чи опосередковано впливають одне на одного і обумовлюють взаємну спрямованість дій у процесах реалізації даної політики.
У роботі також набула подальшого розвитку конкретизація сутності публічної політики в енергетичній сфері як сукупність притаманних їй ключових ознак, а саме: виробляється у публічній сфері, зокрема в системі публічного управління; базується на принципах прозорості і відкритості; відбувається на основі нормативно визначених процедур і правил взаємодії заінтересованих сторін, першочергово з узгодження їх різних інтересів; результатом такої взаємодії є офіційні документи політики (концепції, стратегії, програми, закони, укази, постанови тощо) в енергетичній сфері.
Визначено, що енергетична безпека є важливою складовою національної безпеки та має значний вплив на вироблення сучасної енергетичної політики. Вона передбачає заходи, спрямовані на забезпечення стабільного, безпечного і надійного постачання енергії для функціонування економіки, сектору національної безпеки і оборони країни та суспільства в цілому. Вироблення публічної політики в енергетичній сфері пов'язане з різноманітними політичними ризиками та викликами, які можуть вплинути на її формування і реалізацію, а саме: політична нестабільність, геополітичні чинники, інтереси різних стейкхолдерів, зміни в енергетичному секторі, напруженість у міжнародних відносинах тощо.
У другому розділі дисертації «Сучасний стан взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері: зарубіжний та вітчизняний досвід» узагальнено досвід взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері Європейського Союзу та визначено особливості узгодження інтересів субʼєктів цієї політики на чотирьох рівнях взаємодії: корпоративному (інтереси національних і міжнародних суб'єктів господарювання), національному (поточні інтереси національних урядів країн-учасниць), інституційному (позиції керівників інститутів самого ЄС як інтеграційного формування), наднаціональному (спільні інтереси у зовнішній політиці країн-учасниць). Вперше виокремлено і обгрунтовано особливості взаємодії заінтересованих сторін при виробленні сучасної публічної політики в енергетичній сфері України, зокрема:
специфічні умови функціонування енергетичного сектору економіки, збереження домінуючої ролі державних підприємств у виробництві енергії; суттєвий вплив на державні підприємства приватних (олігархічних) інтересів; висока зарегульованість енергетичного сектору; кореляція завдань та напрямів національної енергетичної політики із євроінтеграційним процесом; руйнівний вплив повномасштабної російсько-української війни на енергетичну інфраструктуру, незавершеність формування основних механізмів узгодження інтересів та максимально сприятливого для прозорих і відкритих практик узгодження інтересів ключових акторів публічної політики [уряд, профільні міністерства, державні підприємства енергетичного сектору (Нафтогаз Україна, Укренерго, Енергоатом та ін.), фінансово-промислові групи, що монополізували окремі галузі енергетичного сектору, організації громадянського суспільства]; незавершеність інституціоналізації лобістської діяльності, GR-діяльності, механізму публічно-приватного партнерства; розвиток альтернативних джерел енергії; посилення громадської участі у виробленні публічної енергетичної політики; впровадження інноваційних технологій при узгодженні інтересів (цифровізація процесу) та ін.
Наголошується, що розробники сучасної енергетичної політики мають враховувати не лише економічні та екологічні чинники, але й враховувати ризики, повʼязані з політичною нестабільністю та повномасштабним військовим вторгненням. Визначені основні вектори та ризики вироблення сучасної публічної політики в енергетичній сфері України в контексті подолання наслідків російсько-української війни. В якості перших
розглядаються: розвиток відновлюваної енергетики; узгодження інтересів та розширення співпраці з європейськими країнами, передусім – у питаннях транзиту газу, розвитку енергоефективності та відновлюваної енергетики; підвищення транспарентності та удосконалення механізмів контролю за діяльністю підприємств у цій сфері; розвиток національних енергетичних проєктів у рамках плану з післявоєнного відновлення та модернізації енергетичної сфери. Основними ризиками залучення заінтересованих сторін у вироблення публічної політики в енергетичній сфері в умовах війни визначені: безпека та конфіденційність суб’єктів політики; конфлікти інтересів ключових акторів енергетичної політики; недосконалість інституційного середовища; недофінансування заходів реалізації стратегічних напрямів енергетичної політики тощо.
Набули подальшого розвитку класифікація механізмів взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері України, якими є: законодавчі механізми, механізми регулювання та координації, механізми громадського діалогу та консультацій.
У третьому розділі дисертації «Напрями удосконалення взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері України» визначено, що такими напрямами, у тому числі, у контексті післявоєнного відновлення є: 1) поглиблення відносин з урядом (Government Relations) у міжсекторальній взаємодії при виробленні публічної політики в енергетичній сфері, зокрема удосконалення правового забезпечення розвитку GR-діяльності енергетичних компаній України у міжсекторальній взаємодії шляхом обґрунтування таких заходів, як: запровадження відкритого реєстру лобістів; державне регулювання лобістської діяльності; унормування звітності суб’єктів лобістської діяльності; імплементація в національне законодавство такого явища, як «охоплення посадових осіб»; встановлення чітких обмежень на лобістську діяльність іноземних юридичних осіб; впровадження лобістського самоврядування; 2) розвиток громадського лобіювання як інструменту впливу на вироблення публічної політики в енергетичній сфері України (удосконалення методичного підходу до інституціоналізації громадського лобіювання суспільних інтересів в енергетичній сфері, який, на відміну від вже існуючих, фокусується на створенні сприятливих умов для організацій громадянського суспільства виступати замовником лобістських послуг, а також виокремлення з-поміж таких суб’єктів політики категорії громадських лобістів); 3) впровадження публічно-приватного партнерства як основного механізму реалізації національних проєктів у енергетичному секторі, зокрема у проєктах модернізації і реконструкції традиційних об’єктів генерації та постачання електроенергії і тепла, відновлюваних джерел енергії і зміцнення енергоефективності, за рахунок таких заходів, як: ухвалення відповідних стратегічних і програмних документів; активізації розбудови системи професійної підготовки вітчизняних фахівців з публічно-приватного партнерства тощо.

Ключові слова: публічна політика, енергетична сфера, енергетична безпека, енергетична політика, заінтересовані сторони, взаємодія, вироблення публічної політики в енергетичній сфері, політичні ризики, державне управління, публічне управління, відновлювана енергетика, Government Relations, публічно-приватне партнерство, механізми взаємодії заінтересованих сторін.

The dissertation solves the urgent scientific task of substantiating theoretical and applied provisions regarding the peculiarities of the interaction of interested parties in the development of public policy in the energy sector of Ukraine, as well as the development of practical recommendations for its improvement.
In the first chapter of the dissertation «Theoretical foundations of the study of the interaction of interested parties in the development of public policy» the essential content of the modern public policy of the state, in particular its important component - public policy in the energy sphere, is disclosed; conceptual approaches to researching the process of interaction of interested parties in the development of public policy are analyzed. The conceptual and terminological apparatus of public administration science has been improved. In particular, the dissertation proposes an integrated definition of the concept of «interested parties in the energy sector», namely: these are groups of interests (business structures, non-governmental organizations, scientific institutions and experts, sectoral public administration bodies, etc.) involved in the regulatory process of public policy development in the energy sector and which in one way or another directly or indirectly affect each other and determine the mutual orientation of actions in the processes of implementing this policy.
The work also further developed the specification of the essence of public policy in the energy sphere as a set of key features inherent in it, namely: it is produced in the public sphere, in particular in the system of public management; is based on the principles of transparency and openness; takes place on the basis of normatively determined procedures and rules of interaction of interested parties, primarily to coordinate their various interests; the result of such interaction is official policy documents (concepts, strategies, programs, laws, decrees, resolutions, etc.) in the energy sector.
It was determined that energy security is an important component of national security and has a significant impact on the development of modern energy policy. It provides for measures aimed at ensuring a stable, safe and reliable energy supply for the functioning of the economy, the national security and defense sector of the country and society as a whole. The development of public policy in the energy sector is associated with various political risks and challenges that can affect its formation and implementation, namely: political instability, geopolitical factors, interests of various stakeholders, changes in the energy sector, tensions in international relations, etc.
The second chapter of the dissertation «The current state of interaction of interested parties in the development of public policy in the energy sphere: foreign and domestic experience» summarizes the experience of interaction of interested parties in the development of public policy in the energy sphere of the European Union and identifies the peculiarities of the coordination of the interests of the subjects of this policy at four levels of interaction: corporate (interests of national and international business entities), national (current interests of national governments of member countries), institutional (positions of heads of institutions of the EU itself as an integration formation), supranational (common interests in the foreign policy of member countries). For the first time, the peculiarities of the interaction of interested parties in the development of modern public policy in the energy sector of Ukraine are highlighted and substantiated, in particular: specific conditions for the functioning of the energy sector of the economy, preservation of the dominant role of state-owned enterprises in energy production; significant influence on state enterprises of private (oligarchic) interests; high regulation of the energy sector; correlation of tasks and directions of the national energy policy with the European integration process; the destructive impact of the full-scale Russian- Ukrainian war on the energy infrastructure, the incompleteness of the formation of the main mechanisms for the coordination of interests and the most favorable for transparent and open practices of coordination of the interests of key actors of public policy [the government, relevant ministries, state enterprises of the energy sector (Naftogaz Ukraine, Ukrenergo, Energoatom, etc. .), financial and industrial groups that monopolized certain branches of the energy sector, civil society organizations]; incomplete institutionalization of lobbying activities, GR-activities, public-private partnership mechanism; development of alternative energy sources; strengthening public participation in the development of public energy policy; introduction of innovative technologies in the coordination of interests (digitalization of the process), etc.
It is emphasized that the developers of modern energy policy must take into account not only economic and environmental factors, but also take into account the risks associated with political instability and full-scale military invasion. The main vectors and risks of developing modern public policy in the energy sector of Ukraine in the context of overcoming the consequences of the Russian-Ukrainian war are determined. The following are considered as the first: the development of renewable energy; coordination of interests and expansion of cooperation with European countries, primarily in matters of gas transit, development of energy efficiency and renewable energy; increasing transparency and improving control mechanisms over the activities of enterprises in this area; development of national energy projects within the framework of the plan for post-war recovery and modernization of the energy sector. The main risks of the involvement of interested parties in the development of public policy in the energy sphere in the conditions of war are defined as: security and confidentiality of policy subjects; conflicts of interests of key actors of energy policy; imperfection of the institutional environment; underfunding of measures to implement strategic areas of energy policy, etc.
The classification of the mechanisms of interaction of interested parties in the development of public policy in the energy sector of Ukraine, which are: legislative mechanisms, mechanisms of regulation and coordination, mechanisms of public dialogue and consultations, has gained further development.
In the third chapter of the dissertation «Directions for improving the interaction of interested parties in the development of public policy in the energy sector of Ukraine» it is determined that such directions, including in the context of post-war recovery, are: 1) deepening relations with the government (Government Relations) in intersectoral interaction in the development public policy in the energy sector, in particular, improving the legal support for the development of GR activities of energy companies of Ukraine in intersectoral interaction by substantiating such measures as: introduction of an open register of lobbyists; state regulation of lobbying activities; normalization of reporting of lobbying entities; implementation into national legislation of such a phenomenon as «coverage of officials»; establishment of clear restrictions on lobbying activities of foreign legal entities; implementation of lobbyist self-government; 2) the development of public lobbying as a tool for influencing the development of public policy in the energy sector of Ukraine (improvement of a methodical approach to the institutionalization of public lobbying of public interests in the energy sector, which, unlike the existing ones, focuses on creating favorable conditions for civil society organizations to act as a customer of lobbying services, as well as distinguishing from among such political subjects the category of public lobbyists); 3) implementation of publicprivate partnership as the main mechanism for the implementation of national projects in the energy sector, in particular in the projects of modernization and reconstruction of traditional facilities of generation and supply of electricity and heat, renewable energy sources and strengthening of energy efficiency, at the expense of such measures as: adoption of relevant strategic and program documents; activation of the development of the system of professional training of domestic specialists in public-private partnership, etc.

Keywords: public policy, energy sphere, energy security, energy policy, interested parties, interaction, development of public policy in the energy sphere, political risks, public administration, public administration, renewable energy, Government Relations, public-private partnership, mechanisms of interaction of interested parties.

Парфенюк Т. В. Особливості взаємодії заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері України : дис. … д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Парфенюк Тетяна Вікторівна. - Київ, 2023. - 264 с.